Мета: розширити знання учнів про спілкування з людьми, вчити правилам етикету, познайомити з корисними рекомендаціями з питань спілкування з людьми, сприяти формуванню доброти, чуйності, делікатності; прищеплювати навички чемного спілкування.
вівторок, 17 травня 2011 р.
Культура поведінки
Мета: повторити і закріпити відомі правила поведінки, вивчи¬ти ще невідомі правила, показати красу культурної поведінки і не¬привабливість безкультур'я, вихо¬вувати необхідність культурної поведінки.
Форма: практичне заняття.
Обладнання: «автобус», «театр» (міні-декорації).
Вчитель. Культура поведінки людини — важливе вираження її духовного багатства, уміння спілкуватися з людьми.
Правила поведінки людини в суспільстві складалися упродовж багатьох віків.
Часто про вихованість людини судять за її манерами. Проте не лише зовнішні атрибути відрізня¬ють виховану людину.
Які ж риси притаманні вихо¬ваній людині? Освіченість, про¬фесіоналізм, висока духовність, порядність, інтелігентність. Існу¬ють критерії, на яких базується етикет і які регулюють зовнішні форми поведінки людини. Це честь, совість, порядність — якості, якими потрібно дорожи¬ти так само, як ми дорожимо здо¬ров'ям. Без них немає людини у високому розумінні цього слова.
Хороші манери формують оправу дорогоцінних граней душі, серед яких тактовність, делі¬катність, чесність, благородство.
Важлива риса вихованих лю¬дей — скромність. Скромна лю¬дина самокритична і вимоглива до себе, не переоцінює власні мож¬ливості. Вона не прагне виділи¬тися зовні, не буде голосно роз¬мовляти в автобусі, не стане хва¬литися своїми заслугами.
Багато молодих людей вважа¬ють, що повагу, ввічливість, так¬товність не обов'язково проявляти до своїх батьків.
«Повага — це застава (кор¬дон), яка охороняє батька й матір, стільки ж і дитину; перших вона рятує від смутку, останню — від докорів совісті», — зауважував Бальзак.
А тепер кілька слів про звич¬ки. Вони мають велике значення для людини, адже це та «цегла», з якої складається її життя, спосо¬би досягнення нею своєї мети, манера спілкування з іншими людьми — словом, усе те, що ви¬значає долю людини.
Звички поділяються на ко¬рисні і шкідливі. Наприклад, гігієнічні (вмивання, ранкова гімнастика тощо) чи моральні (ввічливість, дисципліна, уважність тощо) — корисні звич¬ки. А ось куріння, пияцтво, нар¬команія — шкідливі.
У багатьох людей через відсутність звички вчасно робити те, що потрібно, формуються такі риси характеру, як легковажність, упертість у вчинках.
Завдання батьків, школи, гро¬мадськості — виробляти корисні позитивні звички у підлітків.
Ось і сьогодні, на виховній годині, ми поговоримо про деякі правила культури поведінки. Але це не означає, що із сьогодніш¬нього заняття ви вийдете повністю культурними, вихованими людь¬ми. Культури поведінки людина вчиться протягом усього життя.
Правила вітання, історію та приклади, де і як вітаються; ми вже вивчали. Сьогодні проаналі¬зуємо деякі ситуації:
а) вдома;
б) на вулиці;
в) у транспорті;
г) в театрі.
Ситуація перша
Розкажіть про вашу поведінку вдома, з батьками: постіль, ран¬ковий туалет, сніданок, посуд, домашнє господарство тощо.
(Розповіді учнів аналізуємо ра¬зом, указуючи на неправильні чи некрасиві вчинки.)
Ситуація друга
Як поводитися на вулиці
1. Перед тим, як вийти на ву¬лицю, подивись у дзеркало — чи все гаразд у твоєму костюмі.
2. Зустрівши знайомих, вітай¬ся першим.
3. Вітаючись зі старшими, пер¬шим руки не подавай. Почекай, поки це зроблять вони.
4. Вітаючись, зніми кашкет або капелюх і не одягай, поки не потиснеш руки.
5. Подаючи руку, зніми з неї рукавичку.
6. Якщо назустріч іде старший за тебе або дівчинка — дай дорогу.
7. Якщо поруч послизнувся перехожий — підтримай його під руку. Якщо він упав — допоможи підвестися.
8. Сідаючи в трамвай або ав¬тобус, пропусти першим у двері свого супутника або супутницю. Якщо підійде дідусь, бабуся або жінка з маленькою дитиною — пропусти їх уперед.
9. Бажаючи звернути на що- небудь увагу свого супутника, не показуй пальцем — зумій показа¬ти поглядом.
10. Переходь вулицю тільки в місцях, позначених знаком пере¬ходу.
11. Переходячи вулицю, поди¬вися спочатку ліворуч — чи не рухається на тебе транспорт. Дійшовши до середини, подивися праворуч — чи не загрожує звідти небезпека.
12. Не перебігай вулицю перед транспортом, що рухається. По¬чекай, поки він зупиниться або проїде.
13. Якщо на перехресті є світлофор, переходь вулицю лише на зелене світло.
14. Автомобілі, автобуси, тро¬лейбуси, що стоять, обходь тільки ззаду, трамвай — тільки спереду.
Тепер розглянемо конкретні ситуації.
1. На вулиці ви зустріли зна¬йомого. Якими будуть ваші дії?
2. Якої сторони потрібно три¬матися, якщо немає тротуару?
3. Як обійти людей, якщо ви поспішаєте?
4. Де і як потрібно переходити вулицю?
Ситуація третя
І от від свого будинку ви діста¬лися до автобусної зупинки.
1. Якою буде ваша поведінка на зупинці до приходу автобуса чи іншого транспортного засобу?
2. Під'їхав ваш автобус. По¬кажіть, як ви будете заходити в ав¬тобус.
3. В автобусі було вільне місце, ви сіли, але на одній із зупинок увійшла ваша однокласниця (од¬нокласник, учитель, незнайома людина). Якими будуть ваші дії?
4. Правила виходу з автобуса. (Чоловік виходить першим і до¬помагає вийти жінці.)
Нарешті ви прийшли до школи.
1. Ви зустрілися з товаришем.
2. Повз вас проходить учитель, який не викладає у вашому класі.
3. Ви проходите повз учителів, один із яких не викладає у вашо¬му класі.
4. Розпочався урок, до класу заходить учитель.
5. Ви хочете дати відповідь на запитання вчителя.
6. Вам потрібно вийти з класу.
Ситуація четверта
У вихідний день ви пішли в кінотеатр, хлопчик і дівчинка за¬ходять до зали.
1. Хто повинен заходити пер¬шим?
2. Покажіть, як ви будете про¬ходити до свого місця, якщо воно у середині ряду, а крайні місця уже зайняті. (Чоловік іде пер¬шим.)
3. Чи потрібно коментувати події на екрані?
4. Ви запізнилися до початку. Якими будуть ваші дії?
Вчитель. А тепер послухайте, як правильно поводитися в гро¬мадських місцях.
1. Коли буваєш у театрі, кіно, читальні, музеї, на виставці, лекції, пам'ятай, що ти тут не сам. Поряд із тобою — твої товариші. Поводься так, щоб не заважати їм.
2. Приходь у театр своєчасно. Адже всі актори, музиканти, ка¬пельдинери, працівники сцени прийшли заздалегідь. Вони подба¬ли про те, щоб тобі не довелося чекати початку. Будь чемний щодо них і не запізнюйся теж.
3. Краще прийди до театру на 10—15 хвилин до початку, щоб не поспішаючи роздягтися, поправи¬ти зачіску, купити і прочитати програму, знайти своє місце.
4. Номерок від пальта сховай у кишеню. Якщо будеш крутити його в руках, упустиш під час дії, а то й загубиш у темряві.
5. Пробираючись до свого місця, проходь уздовж ряду облич¬чям до тих, хто сидить. Якщо прий¬шов із дівчинкою, дай їй пройти поперед себе і сісти першою.
6. Коли ти вже сів, а повз тебе хто-небудь проходить, підведись і дай дорогу.
7. Сідай на те місце, яке по¬значене на квитку. Якщо твоє місце виявиться зайнятим і його не схочуть звільняти, не заводь суперечки, попроси чергового з'я¬сувати непорозуміння.
8. Під час дії не розмовляй. Поділитися думками з товаришем зможеш під час антракту.
9. Не постукуй ногою в такт музиці — це заважає слухати су¬сідам.
10. Не аплодуй під час дії, до¬чекайся кінця вистави.
11. Не кричи після кінця дії «біс». Це слово означає, що ти просиш артистів повторити ще раз. «Біс» кричать на концерті, де можна повторити арію або танок, а не на виставах.
12. Не їж під час дії, потерпи до антракту.
13. В антракті також не мчи галопом до буфету, а пробираю¬чись до прилавка, не розштовхуй присутніх. Адже ти прийшов до театру не ласувати, а дивитися виставу.
14. Якщо тобі дали гроші на цукерки або тістечко, запроси в буфет свою супутницю.
15. В антракті розмовляй тихо, так, щоб чув тільки твій співроз¬мовник. Будь скромним — не ду¬май, що всіх цікавить саме твоя думка про виставу, картину, лек¬цію.
16. Не піднімайся з місця, доки не опустять завісу. Часто останні слова п'єси — найважливіші.
17. Не поспішай у гардероб за своїм одягом. Скільки б не було в театрі людей, усі встигнуть одяг¬тися за 15 хвилин.
18. Сидячи в читальні, не роз¬мовляй із сусідами навіть пошеп¬ки. Цим ти заважаєш читати не тільки їм, а й іншим читачам.
19. Пам'ятай про те, що після тебе цю саму книгу чита¬тимуть сотні твоїх товаришів. Не загинай сторінок, не бруд¬ни їх пальцями, не пиши нічо¬го на полях. Хай після тебе книга залишається такою ж чи¬стою, як була.
20. Оглядаючи музей або вис¬тавку, не чіпай руками виставлені предмети. Уяви, на що вони пе¬ретворяться, коли кожен із тисяч відвідувачів торкатиметься їх.
Підсумкове слово вчителя Сьогодні ми проаналізували ті правила культури поведінки, з якими зустрічаємося кожної хви¬лини. Але це дуже мала частка науки про культуру, і хочеться, щоб ви намагалися бути вихова¬ними людьми: не соромилися піднести важку сумку незнайомій вам жінці чи портфель своїй од-нокласниці; поступитися місцем бабусі чи дівчинці, вміли спілку¬ватися з оточуючими. Світ так улаштований, що з кожним ро¬ком людей стає все більше на де¬кілька мільйонів, звичайно, і не¬культурних тахож. Але нам потрібні люди виховані і порядні, а тим, хто не знає правил хоро¬шої поведінки, не місце серед нас.
(Учень зачитує «Пам 'ятку».)
Виховуй у собі звичку завжди пам'ятати про тих, хто оточує тебе:
— не проштовхуйся у натовпі, допомагаючи собі ліктями;
— затуляй роте рукою, коли кашляєш або чхаєш;
— не забувай сказати «будь лас¬ка», коли про щось просиш, і по¬дякувати за будь-яку найнезнач- нішу послугу;
— допоможи літнш людині донести важку сумку;
— переведи через вулицю сліпого або бабусю;
— якщо в компанії що-небудь розігрують або ділять — старайся підійти останнім;
— навіть у розмові або грі зав¬жди допомагай слабшому, засту¬пайся за нього.
Ці вчинки, на перший погляд, не такі вже й значні, але саме з таких ось дрібниць і формується характер людини.
Форма: практичне заняття.
Обладнання: «автобус», «театр» (міні-декорації).
Вчитель. Культура поведінки людини — важливе вираження її духовного багатства, уміння спілкуватися з людьми.
Правила поведінки людини в суспільстві складалися упродовж багатьох віків.
Часто про вихованість людини судять за її манерами. Проте не лише зовнішні атрибути відрізня¬ють виховану людину.
Які ж риси притаманні вихо¬ваній людині? Освіченість, про¬фесіоналізм, висока духовність, порядність, інтелігентність. Існу¬ють критерії, на яких базується етикет і які регулюють зовнішні форми поведінки людини. Це честь, совість, порядність — якості, якими потрібно дорожи¬ти так само, як ми дорожимо здо¬ров'ям. Без них немає людини у високому розумінні цього слова.
Хороші манери формують оправу дорогоцінних граней душі, серед яких тактовність, делі¬катність, чесність, благородство.
Важлива риса вихованих лю¬дей — скромність. Скромна лю¬дина самокритична і вимоглива до себе, не переоцінює власні мож¬ливості. Вона не прагне виділи¬тися зовні, не буде голосно роз¬мовляти в автобусі, не стане хва¬литися своїми заслугами.
Багато молодих людей вважа¬ють, що повагу, ввічливість, так¬товність не обов'язково проявляти до своїх батьків.
«Повага — це застава (кор¬дон), яка охороняє батька й матір, стільки ж і дитину; перших вона рятує від смутку, останню — від докорів совісті», — зауважував Бальзак.
А тепер кілька слів про звич¬ки. Вони мають велике значення для людини, адже це та «цегла», з якої складається її життя, спосо¬би досягнення нею своєї мети, манера спілкування з іншими людьми — словом, усе те, що ви¬значає долю людини.
Звички поділяються на ко¬рисні і шкідливі. Наприклад, гігієнічні (вмивання, ранкова гімнастика тощо) чи моральні (ввічливість, дисципліна, уважність тощо) — корисні звич¬ки. А ось куріння, пияцтво, нар¬команія — шкідливі.
У багатьох людей через відсутність звички вчасно робити те, що потрібно, формуються такі риси характеру, як легковажність, упертість у вчинках.
Завдання батьків, школи, гро¬мадськості — виробляти корисні позитивні звички у підлітків.
Ось і сьогодні, на виховній годині, ми поговоримо про деякі правила культури поведінки. Але це не означає, що із сьогодніш¬нього заняття ви вийдете повністю культурними, вихованими людь¬ми. Культури поведінки людина вчиться протягом усього життя.
Правила вітання, історію та приклади, де і як вітаються; ми вже вивчали. Сьогодні проаналі¬зуємо деякі ситуації:
а) вдома;
б) на вулиці;
в) у транспорті;
г) в театрі.
Ситуація перша
Розкажіть про вашу поведінку вдома, з батьками: постіль, ран¬ковий туалет, сніданок, посуд, домашнє господарство тощо.
(Розповіді учнів аналізуємо ра¬зом, указуючи на неправильні чи некрасиві вчинки.)
Ситуація друга
Як поводитися на вулиці
1. Перед тим, як вийти на ву¬лицю, подивись у дзеркало — чи все гаразд у твоєму костюмі.
2. Зустрівши знайомих, вітай¬ся першим.
3. Вітаючись зі старшими, пер¬шим руки не подавай. Почекай, поки це зроблять вони.
4. Вітаючись, зніми кашкет або капелюх і не одягай, поки не потиснеш руки.
5. Подаючи руку, зніми з неї рукавичку.
6. Якщо назустріч іде старший за тебе або дівчинка — дай дорогу.
7. Якщо поруч послизнувся перехожий — підтримай його під руку. Якщо він упав — допоможи підвестися.
8. Сідаючи в трамвай або ав¬тобус, пропусти першим у двері свого супутника або супутницю. Якщо підійде дідусь, бабуся або жінка з маленькою дитиною — пропусти їх уперед.
9. Бажаючи звернути на що- небудь увагу свого супутника, не показуй пальцем — зумій показа¬ти поглядом.
10. Переходь вулицю тільки в місцях, позначених знаком пере¬ходу.
11. Переходячи вулицю, поди¬вися спочатку ліворуч — чи не рухається на тебе транспорт. Дійшовши до середини, подивися праворуч — чи не загрожує звідти небезпека.
12. Не перебігай вулицю перед транспортом, що рухається. По¬чекай, поки він зупиниться або проїде.
13. Якщо на перехресті є світлофор, переходь вулицю лише на зелене світло.
14. Автомобілі, автобуси, тро¬лейбуси, що стоять, обходь тільки ззаду, трамвай — тільки спереду.
Тепер розглянемо конкретні ситуації.
1. На вулиці ви зустріли зна¬йомого. Якими будуть ваші дії?
2. Якої сторони потрібно три¬матися, якщо немає тротуару?
3. Як обійти людей, якщо ви поспішаєте?
4. Де і як потрібно переходити вулицю?
Ситуація третя
І от від свого будинку ви діста¬лися до автобусної зупинки.
1. Якою буде ваша поведінка на зупинці до приходу автобуса чи іншого транспортного засобу?
2. Під'їхав ваш автобус. По¬кажіть, як ви будете заходити в ав¬тобус.
3. В автобусі було вільне місце, ви сіли, але на одній із зупинок увійшла ваша однокласниця (од¬нокласник, учитель, незнайома людина). Якими будуть ваші дії?
4. Правила виходу з автобуса. (Чоловік виходить першим і до¬помагає вийти жінці.)
Нарешті ви прийшли до школи.
1. Ви зустрілися з товаришем.
2. Повз вас проходить учитель, який не викладає у вашому класі.
3. Ви проходите повз учителів, один із яких не викладає у вашо¬му класі.
4. Розпочався урок, до класу заходить учитель.
5. Ви хочете дати відповідь на запитання вчителя.
6. Вам потрібно вийти з класу.
Ситуація четверта
У вихідний день ви пішли в кінотеатр, хлопчик і дівчинка за¬ходять до зали.
1. Хто повинен заходити пер¬шим?
2. Покажіть, як ви будете про¬ходити до свого місця, якщо воно у середині ряду, а крайні місця уже зайняті. (Чоловік іде пер¬шим.)
3. Чи потрібно коментувати події на екрані?
4. Ви запізнилися до початку. Якими будуть ваші дії?
Вчитель. А тепер послухайте, як правильно поводитися в гро¬мадських місцях.
1. Коли буваєш у театрі, кіно, читальні, музеї, на виставці, лекції, пам'ятай, що ти тут не сам. Поряд із тобою — твої товариші. Поводься так, щоб не заважати їм.
2. Приходь у театр своєчасно. Адже всі актори, музиканти, ка¬пельдинери, працівники сцени прийшли заздалегідь. Вони подба¬ли про те, щоб тобі не довелося чекати початку. Будь чемний щодо них і не запізнюйся теж.
3. Краще прийди до театру на 10—15 хвилин до початку, щоб не поспішаючи роздягтися, поправи¬ти зачіску, купити і прочитати програму, знайти своє місце.
4. Номерок від пальта сховай у кишеню. Якщо будеш крутити його в руках, упустиш під час дії, а то й загубиш у темряві.
5. Пробираючись до свого місця, проходь уздовж ряду облич¬чям до тих, хто сидить. Якщо прий¬шов із дівчинкою, дай їй пройти поперед себе і сісти першою.
6. Коли ти вже сів, а повз тебе хто-небудь проходить, підведись і дай дорогу.
7. Сідай на те місце, яке по¬значене на квитку. Якщо твоє місце виявиться зайнятим і його не схочуть звільняти, не заводь суперечки, попроси чергового з'я¬сувати непорозуміння.
8. Під час дії не розмовляй. Поділитися думками з товаришем зможеш під час антракту.
9. Не постукуй ногою в такт музиці — це заважає слухати су¬сідам.
10. Не аплодуй під час дії, до¬чекайся кінця вистави.
11. Не кричи після кінця дії «біс». Це слово означає, що ти просиш артистів повторити ще раз. «Біс» кричать на концерті, де можна повторити арію або танок, а не на виставах.
12. Не їж під час дії, потерпи до антракту.
13. В антракті також не мчи галопом до буфету, а пробираю¬чись до прилавка, не розштовхуй присутніх. Адже ти прийшов до театру не ласувати, а дивитися виставу.
14. Якщо тобі дали гроші на цукерки або тістечко, запроси в буфет свою супутницю.
15. В антракті розмовляй тихо, так, щоб чув тільки твій співроз¬мовник. Будь скромним — не ду¬май, що всіх цікавить саме твоя думка про виставу, картину, лек¬цію.
16. Не піднімайся з місця, доки не опустять завісу. Часто останні слова п'єси — найважливіші.
17. Не поспішай у гардероб за своїм одягом. Скільки б не було в театрі людей, усі встигнуть одяг¬тися за 15 хвилин.
18. Сидячи в читальні, не роз¬мовляй із сусідами навіть пошеп¬ки. Цим ти заважаєш читати не тільки їм, а й іншим читачам.
19. Пам'ятай про те, що після тебе цю саму книгу чита¬тимуть сотні твоїх товаришів. Не загинай сторінок, не бруд¬ни їх пальцями, не пиши нічо¬го на полях. Хай після тебе книга залишається такою ж чи¬стою, як була.
20. Оглядаючи музей або вис¬тавку, не чіпай руками виставлені предмети. Уяви, на що вони пе¬ретворяться, коли кожен із тисяч відвідувачів торкатиметься їх.
Підсумкове слово вчителя Сьогодні ми проаналізували ті правила культури поведінки, з якими зустрічаємося кожної хви¬лини. Але це дуже мала частка науки про культуру, і хочеться, щоб ви намагалися бути вихова¬ними людьми: не соромилися піднести важку сумку незнайомій вам жінці чи портфель своїй од-нокласниці; поступитися місцем бабусі чи дівчинці, вміли спілку¬ватися з оточуючими. Світ так улаштований, що з кожним ро¬ком людей стає все більше на де¬кілька мільйонів, звичайно, і не¬культурних тахож. Але нам потрібні люди виховані і порядні, а тим, хто не знає правил хоро¬шої поведінки, не місце серед нас.
(Учень зачитує «Пам 'ятку».)
Виховуй у собі звичку завжди пам'ятати про тих, хто оточує тебе:
— не проштовхуйся у натовпі, допомагаючи собі ліктями;
— затуляй роте рукою, коли кашляєш або чхаєш;
— не забувай сказати «будь лас¬ка», коли про щось просиш, і по¬дякувати за будь-яку найнезнач- нішу послугу;
— допоможи літнш людині донести важку сумку;
— переведи через вулицю сліпого або бабусю;
— якщо в компанії що-небудь розігрують або ділять — старайся підійти останнім;
— навіть у розмові або грі зав¬жди допомагай слабшому, засту¬пайся за нього.
Ці вчинки, на перший погляд, не такі вже й значні, але саме з таких ось дрібниць і формується характер людини.
Батьківські збори. Умови успішного виховання в сім'ї, поради батькам.
Тема: умови успішного виховання в сім'ї, поради батькам.
Мета: допомогти батькам у виборі правильних методів виховання дітей у сім'ї , та дати поради щодо безпеки дітей.
Частина перша:
Умови успішного виховання.
Сім'я міцний та дружній коллектив
Добрі сімейні взаємини не виключають розбіжностей думок, суперечок. Але в дружній см'ї їх розв'язують без роздратувань, приниження людської гідності, за будь-яких обставин тут не буде крику, взаємних образ, люди поважатимуть думку один одного, цінуватимуть авторитет батька і матері.
Здоровий сімейний мікроклімат
Сім'я – це невичерпне джерельце народної підготовки, практична школа духовності дитини. Якщо в сім'ї здоровий мікроклімат то діти виховуються особистим прикладом батьків у дусі патріотизму і високої духовності, вони люблять та поважають Батьківщину, вони культурні та чемні, шанують батька та матір.
Довір'я у вихованні
Це означає – надання самостійності. Якщо дитина бачить, що дорослі вірять в його сили, чесність і доброту, порядність, вірять в те що він зможе перебороти труднощі в навчанні, виправити поведінку, то це довіра вселяє в нього впевненість в своїх силах, окриляє, породжує бажання стати кращим. Дитина буде намагатись і обов'язково виправдає вашу довіру, і буде прагнути потішити вас новими досягненнями.
Ставлення до найстарших членів родини
Нерідко в сім'ях з легкої руки деяких молодих батьків вкорінюєтьтся зниважливе ставлення до думок, порад дідусів і бабусь.а вони ж пройшли великий життєвий шлях, багато чого доброгозробили для вас. Чи хотіли б ви щоб ваші онуки ставились до вас таким же чином як ваші діти до них?
Єдність вимог усіх дорослих до у ставленні до дітей
Головне правило – ні за яких оьставин не допускати в сім'ї різних дій щодо дитини, неузгоджених методів та впливів. Один сварить, інший жаліє. В результаті не маємо ніякого результату окрім величезної образи на «кривдника». З нашої вини маленька дитина часто вирішуєтакі проблеми, які їй не під силу біль того таким чином ми травмуємо свідомість дитини.
Грамматика дисциплін:
1) Перше й безумовне правило – ніякого насилля! Тілесні покарання неприпустимі!
2) Подавайте добрі приклади!
3) Проявляйте наполегливість!
4) Проявляйте сталість!
5) Чітко визначайте межі дозволерного!
6) Вводьте в «уроки дисципліни» гру!
7) Убезпечте оселю!
8) Осуджуйте не дитину, а її вчинки!
9) Не читайте довгих нотацій!
Як ставитися до скарг дітей:
1) Дитина потребує уваги дорослих.
2) Скарга – є сигналом того, що дитина відчуває дискомфорт часом фізичний, а здебільшого духовний, конфліктний, з чого малеча не можесама виборсатись.
3) У скарзі відбмвається негативнее переживання дитини ( тривога, обурення) і прагнення поділитись ним з дорослими.
4) Скарга дитини дорослому своєрідний прояв її прогнення спілкуватись з ним, гостре бажання розповісти про свої труднощі й незгоди у сфері взаємин із іншими людьми.
5) Скаржачись дитина шукає співчуття і співпереживання, то обминати увагою її звертання довас аж ніяк не можна. Часом можна просто пригорнути малечу, щоб припинити її плач, діти насправді сумуютьза вашою ласкою. А ще можна організувати взаємодіюзоднолітками. Усе це допоможе дитині оволодіти нормами взаємин з іншими людьми.
.
Загальні поради щодо вашої поведінки:
1) Не кричіть на дитину.
2) Дайте дитині час перебудуватися.
3) Ваші накази дитині щодо того, як їй чинити, мають бути короткими, змістовними.
4) Перш ніж звертатись до сина чи доньки, переконайтесь, що вас чують.
5) Ставтесь до проблеми серйозно.
6) Дотримуйтесь режиму.
7) Уникайте усього, що відвертає увагу.
8) Не напружуйтесь, виховання має бути спокійним і природним, усьому свій час.
Частина друга:
Поради батькам у складних життєвих ситуаціях
Якщо ви опинилися у складному фінансовому становищі, вам погрожують, то переховуючись, не беріть дитину з собою, залиште її у дитячому будинку під іншим прізвищем.
Залишаючи дитину на вулиці, домовтесь із кимось із сусідів щоб приглянули за нею.
Вибираючи місце для ігор дитини, використовуйте місця, віддалені від шоссе, або спеціально обладнані майданчики.
Переходячи дорогу, обов'язково користуйтесь переходами та дотримуйтесь правил безпеки дорожнього руху.
Не перевозьте дитину на санках через дорогу, тримайте її за руку.
Не дозволяйте дитині ховатись за машиною, що стоїть,чи доставати з під неї іграшки, нехай вона звернеться за допомогою до вас.
Навчіть дітей правил безпеки у ліфті,поясніть, що може статись коли іх не виконувати.
Якщо ваша дитина ще не достатнь самостійна щоб користуватись ліфтом, супроводжуйте її або попросіть ходити сходами.
У жодному разі не дозволяйте дитині їздити в ліфті з сторонніми людьми.
При перших же розповідях дитини про незнайомих людей, які пропонували їй щось, поговоріть із іншими батьками і установіть спільний догляд за дітьми, коли вони гуляють.
Не залишайте на видних місцях таблетки та інші ліки.
Якщо у домі зберігається вогнепальна зброя, ховайте не тільки її, а й патрони.
Якщо ваша дитина несподівано щезла з двору обшукайте горища та підвали.
Залишайте дитині телефону карточку, мобільний телефон, щоб вона могла зв'язатися з вами в будь-який момент.
Мета: допомогти батькам у виборі правильних методів виховання дітей у сім'ї , та дати поради щодо безпеки дітей.
Частина перша:
Умови успішного виховання.
Сім'я міцний та дружній коллектив
Добрі сімейні взаємини не виключають розбіжностей думок, суперечок. Але в дружній см'ї їх розв'язують без роздратувань, приниження людської гідності, за будь-яких обставин тут не буде крику, взаємних образ, люди поважатимуть думку один одного, цінуватимуть авторитет батька і матері.
Здоровий сімейний мікроклімат
Сім'я – це невичерпне джерельце народної підготовки, практична школа духовності дитини. Якщо в сім'ї здоровий мікроклімат то діти виховуються особистим прикладом батьків у дусі патріотизму і високої духовності, вони люблять та поважають Батьківщину, вони культурні та чемні, шанують батька та матір.
Довір'я у вихованні
Це означає – надання самостійності. Якщо дитина бачить, що дорослі вірять в його сили, чесність і доброту, порядність, вірять в те що він зможе перебороти труднощі в навчанні, виправити поведінку, то це довіра вселяє в нього впевненість в своїх силах, окриляє, породжує бажання стати кращим. Дитина буде намагатись і обов'язково виправдає вашу довіру, і буде прагнути потішити вас новими досягненнями.
Ставлення до найстарших членів родини
Нерідко в сім'ях з легкої руки деяких молодих батьків вкорінюєтьтся зниважливе ставлення до думок, порад дідусів і бабусь.а вони ж пройшли великий життєвий шлях, багато чого доброгозробили для вас. Чи хотіли б ви щоб ваші онуки ставились до вас таким же чином як ваші діти до них?
Єдність вимог усіх дорослих до у ставленні до дітей
Головне правило – ні за яких оьставин не допускати в сім'ї різних дій щодо дитини, неузгоджених методів та впливів. Один сварить, інший жаліє. В результаті не маємо ніякого результату окрім величезної образи на «кривдника». З нашої вини маленька дитина часто вирішуєтакі проблеми, які їй не під силу біль того таким чином ми травмуємо свідомість дитини.
Грамматика дисциплін:
1) Перше й безумовне правило – ніякого насилля! Тілесні покарання неприпустимі!
2) Подавайте добрі приклади!
3) Проявляйте наполегливість!
4) Проявляйте сталість!
5) Чітко визначайте межі дозволерного!
6) Вводьте в «уроки дисципліни» гру!
7) Убезпечте оселю!
8) Осуджуйте не дитину, а її вчинки!
9) Не читайте довгих нотацій!
Як ставитися до скарг дітей:
1) Дитина потребує уваги дорослих.
2) Скарга – є сигналом того, що дитина відчуває дискомфорт часом фізичний, а здебільшого духовний, конфліктний, з чого малеча не можесама виборсатись.
3) У скарзі відбмвається негативнее переживання дитини ( тривога, обурення) і прагнення поділитись ним з дорослими.
4) Скарга дитини дорослому своєрідний прояв її прогнення спілкуватись з ним, гостре бажання розповісти про свої труднощі й незгоди у сфері взаємин із іншими людьми.
5) Скаржачись дитина шукає співчуття і співпереживання, то обминати увагою її звертання довас аж ніяк не можна. Часом можна просто пригорнути малечу, щоб припинити її плач, діти насправді сумуютьза вашою ласкою. А ще можна організувати взаємодіюзоднолітками. Усе це допоможе дитині оволодіти нормами взаємин з іншими людьми.
.
Загальні поради щодо вашої поведінки:
1) Не кричіть на дитину.
2) Дайте дитині час перебудуватися.
3) Ваші накази дитині щодо того, як їй чинити, мають бути короткими, змістовними.
4) Перш ніж звертатись до сина чи доньки, переконайтесь, що вас чують.
5) Ставтесь до проблеми серйозно.
6) Дотримуйтесь режиму.
7) Уникайте усього, що відвертає увагу.
8) Не напружуйтесь, виховання має бути спокійним і природним, усьому свій час.
Частина друга:
Поради батькам у складних життєвих ситуаціях
Якщо ви опинилися у складному фінансовому становищі, вам погрожують, то переховуючись, не беріть дитину з собою, залиште її у дитячому будинку під іншим прізвищем.
Залишаючи дитину на вулиці, домовтесь із кимось із сусідів щоб приглянули за нею.
Вибираючи місце для ігор дитини, використовуйте місця, віддалені від шоссе, або спеціально обладнані майданчики.
Переходячи дорогу, обов'язково користуйтесь переходами та дотримуйтесь правил безпеки дорожнього руху.
Не перевозьте дитину на санках через дорогу, тримайте її за руку.
Не дозволяйте дитині ховатись за машиною, що стоїть,чи доставати з під неї іграшки, нехай вона звернеться за допомогою до вас.
Навчіть дітей правил безпеки у ліфті,поясніть, що може статись коли іх не виконувати.
Якщо ваша дитина ще не достатнь самостійна щоб користуватись ліфтом, супроводжуйте її або попросіть ходити сходами.
У жодному разі не дозволяйте дитині їздити в ліфті з сторонніми людьми.
При перших же розповідях дитини про незнайомих людей, які пропонували їй щось, поговоріть із іншими батьками і установіть спільний догляд за дітьми, коли вони гуляють.
Не залишайте на видних місцях таблетки та інші ліки.
Якщо у домі зберігається вогнепальна зброя, ховайте не тільки її, а й патрони.
Якщо ваша дитина несподівано щезла з двору обшукайте горища та підвали.
Залишайте дитині телефону карточку, мобільний телефон, щоб вона могла зв'язатися з вами в будь-який момент.
понеділок, 16 травня 2011 р.
Девізи і назви загонів
"ПОСМІШКА”
1."Смійся з нами,
Смійся, як ми,
Смійся краще нас!”
"СОНЕЧКО”
2."Любе наше сонечко,
Ми твої промінці.
Допоможи нам сонечко,
Вирости людьми”.
"ЗЕРНЯТА”
3."Хай у кожному серці,
Наче сонячна мрія,
Заспіває веселка
На добро і надію!”
"БАРВІНЧАТА”
4."До кришталених криниць,
Де барвінковий гурт ступає,
Сяє сонце променисте,
Веселкові барви сяють”.
"СОНЕЧКО”
5."Сонечко, сонечко,
Ми твої промінці.
Стати хорошими дітьми
Ти нас научи”.
"ДРУЖБА”
6."Дружба для барвінчат,
Найвище всього -
Один за всіх і всі за одного!”
"ОРЛИ”
7." Батьки орли, а ми орлята, народилися,
Щоб перемагати!”
8."Підем разом, життєвим полем,
Всіх, кого стрінем
З собою візьмем!”
"УКРАЇНЦІ”
9."Перешкод не бійся ані трохи,
За собою український край веди”.
"ВІРА”
10."У нас є віра, а іще я є у тебе,
і ти у мене є!”
"ДРУЖБА”
11."Якщо дружба міцна, як граніт,
Значить мир на землі переможе!”
"СОКОЛИ”
12."Ширяй у небесах,
Але не забувай
Про рідний край!”
"ДРУЖБА”
13."Наш девіз завжди такий:
Більше діла, менше слів”.
"ПРОМЕТЕЙ”
14."Візьми своє серце,
Запали його сміло,
Віддай його людям,
Щоб вічно горіло!”
"МРІЙНИКИ”
15."Ні кроку назад, ні кроку на місці,
А тільки вперед, вперед і вперед!”
"КОЗАЧАТА”
16."Козацькому роду – нема переводу!”
"ОЛІМПІЙЦІ”
17."На Олімп зберемось разом,
Це ж клас! Усім іншим
Доведем, що ми краще вас!”
"РЕП”ЯШКИ”
18."Один за всіх і всі за одного!”
"КАЛИНА”
19."Без верби і калини - нема України!”
"ВІКТОРІЯ”
20."Вікторія – це перемога, а ми
Народилися, щоб перемагать!”
"ХМАРИНКИ”
21."Хай небо ніколи не хмариться,
Хай люди ніколи не сваряться”.
"ПІЗНАЙКИ”
22."Ми все пізнати хочем, ми хочем
Все пройти. Ми хочем все дізнатись
І всім допомогти”.
"УКРАЇНЦІ”
23."Перешкод не бійся ані трошки
За тобою України край стоїть”.
"ПОСМІШКА”
24."Смійся з нами, смійся, як ми,
Смійся краще нас”.
"ДРУЖБА”
25."В дружбі наша сила”.
"ЗДОРОВ”Я”
26."В здоровому тілі – здоровий дух”.
"Здоров”я – це життя!”
"ЕСКУЛАП”
27. "Здоров”я багатство, бережіть його, братство!”
28. "Крок назад – куріння, а вперед – життя”.
29. "Здоров”я народу, багатство країни”.
30. "Бережіть своє здоров”я, як не будеш берегти, захворієш швидко ти!”
31. "Здоров”я і труд поруч ідуть”.
32. "Ми за здоровий спосіб життя”.
1."Смійся з нами,
Смійся, як ми,
Смійся краще нас!”
"СОНЕЧКО”
2."Любе наше сонечко,
Ми твої промінці.
Допоможи нам сонечко,
Вирости людьми”.
"ЗЕРНЯТА”
3."Хай у кожному серці,
Наче сонячна мрія,
Заспіває веселка
На добро і надію!”
"БАРВІНЧАТА”
4."До кришталених криниць,
Де барвінковий гурт ступає,
Сяє сонце променисте,
Веселкові барви сяють”.
"СОНЕЧКО”
5."Сонечко, сонечко,
Ми твої промінці.
Стати хорошими дітьми
Ти нас научи”.
"ДРУЖБА”
6."Дружба для барвінчат,
Найвище всього -
Один за всіх і всі за одного!”
"ОРЛИ”
7." Батьки орли, а ми орлята, народилися,
Щоб перемагати!”
8."Підем разом, життєвим полем,
Всіх, кого стрінем
З собою візьмем!”
"УКРАЇНЦІ”
9."Перешкод не бійся ані трохи,
За собою український край веди”.
"ВІРА”
10."У нас є віра, а іще я є у тебе,
і ти у мене є!”
"ДРУЖБА”
11."Якщо дружба міцна, як граніт,
Значить мир на землі переможе!”
"СОКОЛИ”
12."Ширяй у небесах,
Але не забувай
Про рідний край!”
"ДРУЖБА”
13."Наш девіз завжди такий:
Більше діла, менше слів”.
"ПРОМЕТЕЙ”
14."Візьми своє серце,
Запали його сміло,
Віддай його людям,
Щоб вічно горіло!”
"МРІЙНИКИ”
15."Ні кроку назад, ні кроку на місці,
А тільки вперед, вперед і вперед!”
"КОЗАЧАТА”
16."Козацькому роду – нема переводу!”
"ОЛІМПІЙЦІ”
17."На Олімп зберемось разом,
Це ж клас! Усім іншим
Доведем, що ми краще вас!”
"РЕП”ЯШКИ”
18."Один за всіх і всі за одного!”
"КАЛИНА”
19."Без верби і калини - нема України!”
"ВІКТОРІЯ”
20."Вікторія – це перемога, а ми
Народилися, щоб перемагать!”
"ХМАРИНКИ”
21."Хай небо ніколи не хмариться,
Хай люди ніколи не сваряться”.
"ПІЗНАЙКИ”
22."Ми все пізнати хочем, ми хочем
Все пройти. Ми хочем все дізнатись
І всім допомогти”.
"УКРАЇНЦІ”
23."Перешкод не бійся ані трошки
За тобою України край стоїть”.
"ПОСМІШКА”
24."Смійся з нами, смійся, як ми,
Смійся краще нас”.
"ДРУЖБА”
25."В дружбі наша сила”.
"ЗДОРОВ”Я”
26."В здоровому тілі – здоровий дух”.
"Здоров”я – це життя!”
"ЕСКУЛАП”
27. "Здоров”я багатство, бережіть його, братство!”
28. "Крок назад – куріння, а вперед – життя”.
29. "Здоров”я народу, багатство країни”.
30. "Бережіть своє здоров”я, як не будеш берегти, захворієш швидко ти!”
31. "Здоров”я і труд поруч ідуть”.
32. "Ми за здоровий спосіб життя”.
Збираємось в табір відпочинку
МНС іформує, застерігає, попереджає…
Скоро наші діти поїдуть на відпочинок у дитячі табори. Але чи всі вони знають, як потрібно поводитись, щоб відпочинок не закінчився трагедією? Адже причиною нещасних випадків часто є незнання елементарних правил безпеки, на які ми звертаємо Вашу увагу.
Правила безпеки при розпалюванні вогнища.
Місце для розпалювання вогнища повинно бути розташованим на відкритому місці, сухим і біля струмка. Перед тим як розкласти багаття необхідно зняти верхній шар трави з ґрунтом приблизно на пів лопати і покласти його вбік, а потім вже розпалити вогнище. Не залишайте багаття без нагляду, обов’язково залийте його водою і прикрийте шаром ґрунту, який Ви зняли готуючи вогнище до розпалювання.
Коли купатися?
Найбільш сприятливою для купання є безвітряна сонячна погода з температурою повітря 220С та води 180С. Найкращий час – ранок або вечір, коли гріє сонце, але немає небезпеки перегрівання. Після тривалого перебування на сонці не пірнайте у воду з розбігу, а заходьте поступово, можна спочатку декілька раз зануритися. Різка зміна температури дуже небезпечна для людського організму. Плавати у воді слід не більше 20 хвилин.
Де купатися?
Купатися треба на пляжах, водних станціях, адже місця колективного відпочинку завжди мають необхідні засоби для надання допомоги потерпілим, та й коли поруч з вами є багато людей, то у разі небезпеки можна розраховувати на допомогу. Якщо у воді ви відчуєте, що втрачаєте сили, або коли тіло зводить судоми, чи ви побачили потопальника, а самі не вмієте плавати, - не соромтеся, кличте на допомогу.
Де і як пірнати?
Пірнати можна лише там, де проведено обстеження дна на наявність небезпечних предметів, є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно. Перший стрибок краще робити ногами вниз - „солдатиком”. Не пірнайте в мілких, темних та невідомих місцях, особливо з розбігу вниз головою, бо ви можете вдаритися об дно, знепритомніти та втопитися.
Категорично забороняється:
- запливати за визначену територію пляжу, яка огороджена буйками;
- підпливати до моторних човнів, що рухаються, стрибати у воду з плавзасобів, споруд та предметів, які для цього не пристосовані;
- використовувати для плавання автомобільні камери, дошки, несправні човни;
- допускати у воді грубі ігри з хватанням за руки та ноги;
- подавати фальшиві сигнали біди;
- засмічувати воду та берег;
- тим, хто не вміє плавати, заходити у воду більше, ніж по пояс.
Перегрівання організму. Тепловий(сонячний)удар.
Довготривале перебування на сонці може привести до сонячного удару. Він наступає при перегріванні організму прямими сонячними променями, особливо голови.
Перші ознаки: настає в’ялість, розбитість організму, нудота, головний біль. В подальшому - підвищується температура тіла, появляється блювота, можливі непритомності, судороги.
При перших ознаках потерпілого слід укласти в холодне приміщення або затінок. До голови, бокових поверхней шиї, тулубу прикласти холод, давати пити підсолену холодну воду, чай і терміново викликати лікаря або доставити потерпілого в ближній лікарняний заклад.
ПАМ’ЯТАЙТЕ:
• Не знаходьтеся довгий час на сонці.
• На голову одягайте головний убір або пов’язуйте світлу косинку.
Укуси тварин
Укуси домашніх тварин можуть викликати інфекцію. Найбільш небезпечним є укус скаженої тварини. Вірус сказу передається через слину зараженої тварини, наприклад, собаки, кішки, лисиці, інколи це можуть бути сільськогосподарські тварини.
Якщо людину укусила тварина, необхідно вивести постраждалого у безпечне місце, зупинити кровотечу, накласти пов’язку на рану. Тварина, що покусала, повинна бути обстежена відносно сказу. Покусана людина, при необхідності, проходить щеплення проти сказу.
Отруєння, викликані укусами змій.
До отруйних змій відносяться гадюка, гюрза, кобра та інші. Характер отруєння залежить від дози отрути, місця укусу. Найбільш небезпечні укуси в ділянці голови, шиї поблизу великих кровоносних судин. Ознаки отруєння:
- біль в місці укусу;
- набряк, крововилив;
- інколи утворюються пухирі;
- слабкість, порушення дихання;
- головний біль;
- нудота;
- підвищення температури тіла.
Перша допомога при укусах змій:
- допоможіть постраждалому зайняти зручне положення, якщо є можливість, укушену кінцівку опустить нижче рівня серця.
- на місці укусу покладіть холод;
- заспокойте постраждалого.
Постраждалого треба доставити до лікарні. Не намагайтеся висмоктувати отруту ротом, не накладайте джгут.
Укуси комах
Токсична дія отрути комах пов’язана з тим, що в ньому містяться алергени, що викликають алергічну реакцію та загальну інтоксикацію. Небезпечні численні укуси бджіл, ос, особливо в голову, шию, обличчя. Ознаки укусів:
- пекучий біль;
- набряклість;
- почервоніння, свербіння;
- часто головний біль, недуга.
Перша допомога при укусі комах:
- витягнути жало пінцетом;
- ранку змастити розчином нашатирного спирту, одеколону;
- накласти асептичну пов’язку;
- у випадку виникнення анафілактичного шоку (при зупинці дихання та кровообігу) негайно проводять реанімаційні заходи.
Перша допомога потерпілим при:
Опіках:
- погасити палаючий одяг;
- винести потерпілого у безпечне місце;
- зняти з нього обгорілий одяг;
- накласти стерильну пов’язку;
- відправити у медпункт.
Ураженні струмом:
- якщо можна , вимкнути електроенергію;
- звільнити потерпілого від дії струму;
- якщо необхідно, зробити штучне дихання;
- накласти пов’язку на ураженні місця;
- відправити у медпункт.
Утопленні:
- видалити воду з легень і шлунку потерпілого;
- очистити йому рот і горло від слизу;
- покласти на спину, максимально закинути голову й енергійно зробити штучне дихання;
- якщо необхідно, зробити масаж серця.
Незначних пораненнях:
(ознаки:- при капілярній кровотечі кров точиться з рани; - кров витікає під низьким тиском; - кров із капілярів не така яскрава, ніж артеріальна; - згортання крові відбувається швидко.)
- промийте рану розчином антисептика або чистою водою з милом;
- для очистки забруднених ран використовуйте чисту серветку або стерильний тампон окремо для кожної рани: завжди починайте з середини рани, рухаючись до країв;
- міняйте серветку при кожній наступній дії;
- на рану накладіть невелику пов’язку;
- допомога лікаря потрібна лише в тих випадках, коли є ризик інфікування рани.
Скоро наші діти поїдуть на відпочинок у дитячі табори. Але чи всі вони знають, як потрібно поводитись, щоб відпочинок не закінчився трагедією? Адже причиною нещасних випадків часто є незнання елементарних правил безпеки, на які ми звертаємо Вашу увагу.
Правила безпеки при розпалюванні вогнища.
Місце для розпалювання вогнища повинно бути розташованим на відкритому місці, сухим і біля струмка. Перед тим як розкласти багаття необхідно зняти верхній шар трави з ґрунтом приблизно на пів лопати і покласти його вбік, а потім вже розпалити вогнище. Не залишайте багаття без нагляду, обов’язково залийте його водою і прикрийте шаром ґрунту, який Ви зняли готуючи вогнище до розпалювання.
Коли купатися?
Найбільш сприятливою для купання є безвітряна сонячна погода з температурою повітря 220С та води 180С. Найкращий час – ранок або вечір, коли гріє сонце, але немає небезпеки перегрівання. Після тривалого перебування на сонці не пірнайте у воду з розбігу, а заходьте поступово, можна спочатку декілька раз зануритися. Різка зміна температури дуже небезпечна для людського організму. Плавати у воді слід не більше 20 хвилин.
Де купатися?
Купатися треба на пляжах, водних станціях, адже місця колективного відпочинку завжди мають необхідні засоби для надання допомоги потерпілим, та й коли поруч з вами є багато людей, то у разі небезпеки можна розраховувати на допомогу. Якщо у воді ви відчуєте, що втрачаєте сили, або коли тіло зводить судоми, чи ви побачили потопальника, а самі не вмієте плавати, - не соромтеся, кличте на допомогу.
Де і як пірнати?
Пірнати можна лише там, де проведено обстеження дна на наявність небезпечних предметів, є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно. Перший стрибок краще робити ногами вниз - „солдатиком”. Не пірнайте в мілких, темних та невідомих місцях, особливо з розбігу вниз головою, бо ви можете вдаритися об дно, знепритомніти та втопитися.
Категорично забороняється:
- запливати за визначену територію пляжу, яка огороджена буйками;
- підпливати до моторних човнів, що рухаються, стрибати у воду з плавзасобів, споруд та предметів, які для цього не пристосовані;
- використовувати для плавання автомобільні камери, дошки, несправні човни;
- допускати у воді грубі ігри з хватанням за руки та ноги;
- подавати фальшиві сигнали біди;
- засмічувати воду та берег;
- тим, хто не вміє плавати, заходити у воду більше, ніж по пояс.
Перегрівання організму. Тепловий(сонячний)удар.
Довготривале перебування на сонці може привести до сонячного удару. Він наступає при перегріванні організму прямими сонячними променями, особливо голови.
Перші ознаки: настає в’ялість, розбитість організму, нудота, головний біль. В подальшому - підвищується температура тіла, появляється блювота, можливі непритомності, судороги.
При перших ознаках потерпілого слід укласти в холодне приміщення або затінок. До голови, бокових поверхней шиї, тулубу прикласти холод, давати пити підсолену холодну воду, чай і терміново викликати лікаря або доставити потерпілого в ближній лікарняний заклад.
ПАМ’ЯТАЙТЕ:
• Не знаходьтеся довгий час на сонці.
• На голову одягайте головний убір або пов’язуйте світлу косинку.
Укуси тварин
Укуси домашніх тварин можуть викликати інфекцію. Найбільш небезпечним є укус скаженої тварини. Вірус сказу передається через слину зараженої тварини, наприклад, собаки, кішки, лисиці, інколи це можуть бути сільськогосподарські тварини.
Якщо людину укусила тварина, необхідно вивести постраждалого у безпечне місце, зупинити кровотечу, накласти пов’язку на рану. Тварина, що покусала, повинна бути обстежена відносно сказу. Покусана людина, при необхідності, проходить щеплення проти сказу.
Отруєння, викликані укусами змій.
До отруйних змій відносяться гадюка, гюрза, кобра та інші. Характер отруєння залежить від дози отрути, місця укусу. Найбільш небезпечні укуси в ділянці голови, шиї поблизу великих кровоносних судин. Ознаки отруєння:
- біль в місці укусу;
- набряк, крововилив;
- інколи утворюються пухирі;
- слабкість, порушення дихання;
- головний біль;
- нудота;
- підвищення температури тіла.
Перша допомога при укусах змій:
- допоможіть постраждалому зайняти зручне положення, якщо є можливість, укушену кінцівку опустить нижче рівня серця.
- на місці укусу покладіть холод;
- заспокойте постраждалого.
Постраждалого треба доставити до лікарні. Не намагайтеся висмоктувати отруту ротом, не накладайте джгут.
Укуси комах
Токсична дія отрути комах пов’язана з тим, що в ньому містяться алергени, що викликають алергічну реакцію та загальну інтоксикацію. Небезпечні численні укуси бджіл, ос, особливо в голову, шию, обличчя. Ознаки укусів:
- пекучий біль;
- набряклість;
- почервоніння, свербіння;
- часто головний біль, недуга.
Перша допомога при укусі комах:
- витягнути жало пінцетом;
- ранку змастити розчином нашатирного спирту, одеколону;
- накласти асептичну пов’язку;
- у випадку виникнення анафілактичного шоку (при зупинці дихання та кровообігу) негайно проводять реанімаційні заходи.
Перша допомога потерпілим при:
Опіках:
- погасити палаючий одяг;
- винести потерпілого у безпечне місце;
- зняти з нього обгорілий одяг;
- накласти стерильну пов’язку;
- відправити у медпункт.
Ураженні струмом:
- якщо можна , вимкнути електроенергію;
- звільнити потерпілого від дії струму;
- якщо необхідно, зробити штучне дихання;
- накласти пов’язку на ураженні місця;
- відправити у медпункт.
Утопленні:
- видалити воду з легень і шлунку потерпілого;
- очистити йому рот і горло від слизу;
- покласти на спину, максимально закинути голову й енергійно зробити штучне дихання;
- якщо необхідно, зробити масаж серця.
Незначних пораненнях:
(ознаки:- при капілярній кровотечі кров точиться з рани; - кров витікає під низьким тиском; - кров із капілярів не така яскрава, ніж артеріальна; - згортання крові відбувається швидко.)
- промийте рану розчином антисептика або чистою водою з милом;
- для очистки забруднених ран використовуйте чисту серветку або стерильний тампон окремо для кожної рани: завжди починайте з середини рани, рухаючись до країв;
- міняйте серветку при кожній наступній дії;
- на рану накладіть невелику пов’язку;
- допомога лікаря потрібна лише в тих випадках, коли є ризик інфікування рани.
Щоб у таборі було комфортно
Про роль психологічних ігор в особистісному становленні дитини
На думку багатьох дослідників, сучасні діти дедалі частіше страждають від одинокості й ізоляції, для багатьох дітей усе складніше взаємодіяти один з одним, вони не вміють слухати інших тощо. Змінилася атмосфера в сім'ях. Батьки й діти живуть інтенсивним життям, в якому все менше часу залишається для спілкування та спільних захоплень. Наша епоха сповнена протиріч: з одного боку, в дітей та батьків з'явилося більше можливостей для цікавого дозвілля, з іншого — вони все частіше скаржаться на нудьгу.
На жаль, багато дітей ні в сім'ї, ні в школі не отримують навичок спілкування з іншими, хоч уміння спілкуватися стає все більш важливим. Водночас, уже зі шкільної лави діти усвідомлюють, що успіх у майбутній професійній діяльності значною мірою залежить не лише від професійних, а й від соціальних навичок: вони повинні не лише вміти спілкуватися з різними людьми, а й бути здатними працювати в команді.
Одним з ефективних способів вирішення окреслених проблем є психологічні ігри. Чому саме психологічні ігри? Вони дають змогу дітям отримати нові враження, допомагають зберегти психічне здоров'я, створюють умови для отримання емоційного досвіду, вчать вибудовувати конструктивні стосунки з іншими людьми і позитивно ставитися до себе. Вони однаковою мірою впливають на розум і почуття людини, реалізують її потребу в постійному русі, а найголовніше — сприяють отриманню досвіду взаємодії з іншими.
Яких вимог має дотримуватися вихователь, проводячи з дітьми психологічні ігри?
• Спілкування з дітьми має базуватися на повазі всіх учасників один до одного, чутливості до думок і почуттів інших, душевній теплоті.
• Дорослий має засвідчувати дітям зацікавленість їхніми відповідями, стимулювати їх відверто й детально розповідати про власні переживання та проблеми.
• Дорослий має виявляти тактовність стосовно дітей й уміння допомагати їм.
• Після закінчення гри вихователь заохочує дітей до висловлення й обговорення власних вражень від гри.
• Дорослий має чітко продумати цілі й хід гри.
Яких цілей можна досягти при проведенні психологічних ігор?
• Допомогти дітям відчути свою єдність з іншими.
• Допомогти дітям підвищити власну самооцінку.
• Допомогти дітям поважати себе й інших.
• Допомогти дітям навчитися аналізувати життєві ситуації.
• Допомогти дітям навчитися приймати індивідуальні й групові рішення.
• Навчити дітей співчуття до інших.
• Розвивати в дітях відкритість до інших.
Навчити дітей переборювати власні страхи і комплекси.
• Розвивати у дітей почуття гумору тощо.
Наведені завдання можуть видатися занадто складними. Однак якщо ми хочемо виховати дітей толерантними, люблячими, відкритими, впевненими в собі, ми повинні вказати їм той шлях, пройшовши який, вони навчаться жити в гармонії із собою й іншими.
Яким чином організовувати проведення психологічних ігор?
Позаду залишилися питання розміщення дітей у приміщеннях, нарешті група зібралася разом. Відчувається певна тривога і невпевненість. Діти ще не знайомі один з одним, хтось комплексує через власну сором'язливість, хтось переживає, що не знайде друзів до душі тощо. Тому всі з надією дивляться на дорослого, від якого чекають підтримки і допомоги.
На початковому етапі дії педагога мають бути чіткими, зрозумілими й однозначними. Звісно, все починається зі знайомства. Доречно буде розказати дітям про себе, власний професійний досвід, плани на час перебування дітей у таборі. Це допоможе членам групи відчути впевненість і оптимізм.
Після цього дайте можливість дітям розповісти про себе, про власні захоплення, сильні і слабкі сторони. Знайомлячись із членами групи, кожен прагне, щоб його прийняли таким, яким він є, з усіма його достоїнствами й недоліками. Окрім того, під час знайомства дитина з'ясовує, чим вона схожа на інших і чим відрізняється, чиї цінності їй близькі й прийнятні, а чиї — ні. Використайте для цього психологічну гру, яка допоможе дітям зблизитися один з одним і відчути себе членом дитячого колективу (хоч і тимчасового).
Можливий такий варіант гри, завдяки якій учасники отримують багату й різнобічну інформацію один про одного.
Давайте знайомитись (10— 15 хвилин)
Мета: краще пізнати один одного.
Хід гри: група сідає в коло. Тренер називає якусь особистісну властивість (або описує ситуацію) і просить учасників, стосовно яких справедливим є вислів тренера, виконати певну дію. Учасник встає зі стільця, виконує цю дію і знову сідає на місце. Наприклад: «У кого є брат, повинен клацнути пальцями!» Твердження потрібно добирати з урахуванням віку учасників. Темп гри повинен пришвидшуватися.
Приклади тверджень:
• У кого голубі очі — тричі підморгніть.
• Чий зріст перевищує 1 м 80 см, нехай з усієї сили крикне: «Кінг-Конг».
• Той, хто сьогодні вранці смачно поснідав, нехай погладить себе по животу.
• Хто народився у травні, нехай візьме за руку одного із членів групи і затанцює з ним.
• Хто любить собак, нехай тричі гавкне.
• Хто любить кішок, нехай скаже: «Няв!»
• Хто любить цукерки, нехай загляне під свій стілець.
• У кого є веснянки, нехай пробіжить по колу.
• Нехай єдина дитина своїх батьків підніметься на стілець.
• Той, хто не хотів їхати до табору, повинен затупотіти ногами і голосно крикнути: «Я не дозволю так чинити зі мною!».
• Хто радий, що потрапив до цієї групи, голосно скаже: «А».
• Хто вважає себе допитливим, нехай підстрибне.
• Той, хто вміє грати на якомусь музичному інструменті, нехай покаже, як це робиться.
• Хто хоч раз пробував курити, нехай голосно крикне: «Курити — здоров'ю шкодити!»
• Ті, в кого є цукерка чи шоколад, тричі голосно прицмокніть.
Підведення підсумків:
– Чи знайшли ви тих, хто чимось близький вам?
– До якої категорії учасників ви відчуваєте інтерес?
Після знайомства починається реалізація підготовленої програми табору: проведення масових заходів, змагань, екскурсій тощо. Однак доречно було б час від часу проводити психологічні ігри, які допомогли б навчити дітей співпрацювати з іншими. Тобто йдеться про формування дитячого колективу в тимчасовому дитячому об'єднанні. Група може стати колективом за умови наявності таких елементів: довіри, спілкування, кооперації, готовності взаємодіяти з іншими, задоволення.
Довіра. Члени групи повинні відчувати довіру до педагога, який має бути прикладом відкритості, готовності прийти на допомогу і приділити увагу кожній дитині. Діти мають відчувати, що педагогу цікаво спілкуватися з ними.
Спілкування. Члени дитячого об'єднання повинні вміти легко спілкуватися один з одним, знаходити спільну мову для розв'язання поставлених перед ними завдань, ділитися досвідом тощо.
Кооперація. Поставте собі за мету створити таку атмосферу, коли кожен має можливість проявити власну ініціативу, зробити власний внесок у спільну справу, відчути себе повноправним членом колективу. Це допоможе дітям стати впевненішими в собі, підвищить мотивацію особистості до власного розвитку.
Готовність взаємодіяти з іншими. Викликайте і підтримуйте ініціативу дітей, бажання реалізувати власний потенціал, отримати новий досвід у процесі спільної діяльності.
Задоволення. Активізуйте групу, даючи можливість час від часу діяти не для досягнення певних цілей, а просто для того, щоб отримати задоволення і мати хороший настрій. У вирішенні окреслених вище завдань можуть допомогти такі ігри.
Ми чимось схожі (15 хвилин)
Мета: в ході гри виявити своєрідність кожної дитини, а також спільні риси, які об'єднують її з іншими.
Матеріали: папір і олівець для кожної дитини.
Хід гри: дітям пропонується поділитися на четвірки або п'ятірки. Кожна група повинна скласти список того, що їх об'єднує. Наприклад: «У кожного з нас є брат...», «У кожного з нас є скейт...», «Улюблений колір кожного з нас — червоний...», «Нам усім подобається піца..», «Ми всі любимо кататися на лижах...» тощо. Перемагає та команда, яка знайде і запише найбільшу кількість спільних рис.
Аналіз гри:
– Чи дізнався ти щось цікаве про інших членів команди?
– Чи є щось таке, що об'єднує всіх членів загону?
– Чи є щось таке, що відрізняє тебе від усіх дітей загону
– Як ви працювали у своїй команді?
– Що тобі більше подобається: бути схожим на інших чи відрізнятися від інших?
– Якими повинні бути твої друзі — схожими на тебе чи зовсім відрізнятися від тебе?
Ти мені подобаєшся (20— 25 хвилин)
Мета: сприяти розвитку дружніх стосунків між дітьми, формувати навички відкрито виявляти власні емоції.
Матеріали: клубок кольорових шерстяних ниток.
Хід гри: дітям пропонується сісти в коло. Ведучий пояснює умови гри. Він обмотує один раз руку ниткою і перекочує клубок до будь-кого з дітей. Передаючи клубок, він повинен цій дитині сказати фразу, яка починається словами: «Василю! Ти мені подобаєшся, бо...» (Наприклад: «Василю! Ти мені подобаєшся, бо ти мені допоміг підготувати кімнату до проведення гри»). Після того, як дитина вислухала слова, звернені до неї, вона обмотує один раз свою долоню ниткою і передає клубок далі. Коли клубок буде в руках іншої дитини, той, хто передав його, повинен сказати: «Оксано! Ти мені подобаєшся, бо...». Гра продовжується доти, доки всі діти не отримають клубок і не почують про себе слів: «Ти мені подобаєшся, бо...». Кожна дитина повинна запам'ятати, що їй сказали інші.
Поясніть дітям, що вони можуть говорити про те, чим порадував його товариш (товаришка) по загону, що їм у ньому (ній) подобається, за що хотіли б йому (їй) подякувати. Адже в кожному є щось, що варте симпатії і поваги.
Передаючи клубок один одному, діти плетуть своєрідне «павутиння», яке символізує зв'язок усіх членів групи. Коли клубок виявився у руках останньої дитини, вона починає змотувати його у зворотному напрямку. При цьому кожна дитина змотує свою частину нитки на клубок і повторює ті слова, які їй сказав той, хто давав клубок, після чого повертає клубок назад.
Аналіз гри:
— Чи легко тобі говорити приємні слова іншим дітям?
Хтось із членів загону говорив тобі щось приємне до цієї гри?
— Чи достатньо дружний наш загін?
— Як ти вважаєш, чому кожна дитина має відчувати повагу до себе з боку інших?
— Що тебе здивувало у цій грі?
— Чи сподобалося тобі чути приємні слова від інших?
Шлях довіри (15—20 хвилин)
Мета: формувати довірливі стосунки всередині групи, допитливість дітей, інтерес один до одного.
Матеріали: маленький дзвіночок для кожної другої дитини, пов'язка для очей; у кімнаті має бути багато цікавих об'єктів, до яких можна доторкнутися.
Хід гри: дітям пропонується поділитися на пари. Один із двох учасників одягає пов'язку на очі так, щоб нічого не бачити: він виконуватиме роль «незрячого». Інший учасник отримує роль «поводиря», який повинен провести «незрячого» приміщенням так, щоб той почувався спокійно і впевнено. Час від часу «поводир» зупинятиметься, щоб його товариш міг доторкнутися до різних речей: великих і маленьких, гладеньких і шорстких. При цьому не можна нічого говорити. Через п'ять хвилин дорослий ведучий калатає у дзвіночок і «незрячий» з «поводирем» міняються ролями. А ще п'ять хвилин потому дорослий знову дзвонить у дзвіночок і всі діти повертаються на свої місця, після чого обговорюються відчуття, отримані в ході виконання ролей. Аналіз гри:
– Як ти почував себе, будучи «незрячим»?
– Як поводив себе твій «поводир»?
– Чи знав ти увесь час, де знаходишся?
– Чи знайшов ти щось цікаве, до чого із задоволенням доторкнувся, понюхав, послухав?
– Як ти почував себе у ролі «поводиря»?
– Чи прагнув ти привести свого партнера до тих місць, де йому точно сподобалось би?
– Що ти робив, щоб викликати та укріпити довіру у свого партнера?
– Коли тобі було краще: коли вів сам чи коли вели тебе?
Малюємо разом (10 хвилин)
Мета: формувати уміння дітей працювати в команді.
Матеріали: кожній парі дітей дати аркуш паперу формату АЗ, один фломастер. Для супроводу може використовуватися музика, яка відповідає смаку й уподобанням дітей.
Хід гри: дітям пропонується поділитися на пари і сісти за стіл поруч. У цій грі партнерам забороняється розмовляти. Кожна пара має намалювати на аркуші картину. Діти не можуть домовлятися заздалегідь про те, що малюватимуть. Обидва учасники гри мають тримати один фломастер у руці, не випускаючи його ні на мить, і малювати ним одночасно. Діти мають зрозуміти бажання одне одного без слів. Вони можуть час від часу поглядати один на одного, щоб зрозуміти почуття і думки іншого. Час для малювання 3—4 хв.
Як тільки діти починають малювати, вмикається музика, потім музика стихає і діти показують намальовані ними зображення.
Аналіз гри:
– Чи важко було вам малювати не розмовляючи?
– Чи дійшли ви згоди у ході малювання?
– Які відчуття були у вас, коли ви не розуміли бажань іншого?
Ми різні! (45—50 хвилин)
Мета: формувати навички відкритого висловлення власних почуттів, сприйняття різноманітних думок і точок зору, терпимість щодо поглядів інших людей.
Матеріали: різнокольорові фломастери для кожної дитини, 6 аркушів ватману з відповідними написами на кожному з них: Що я люблю? Що я хочу знати? Чого я хочу навчитися? Чарівні миті... Що мене лякає? Що для мене є найбільш захоплюючим?
Хід гри: дітям пропонується поділитися на групи по шість осіб. Кожна група збирається навколо одного столу і працює над своїм завданням. Кожній групі роздаються аркуші з написами і протягом 5 хв. діти фломастерами записують свої думки і відповіді на поставлені запитання. Думки слід викладатися коротко і чітко. Через п'ять хвилин група передає свій аркуш іншій групі (тій, котра справа від них) і бере наступний аркуш у сусідньої групи (тієї, що зліва).
Діти мають можливість прочитати те, що написали представники іншої групи, а потім дописують те, що вони думають стосовно написаного. Знову всі пишуть одночасно упродовж 5-ти хвилин.
Процедура продовжується до того часу, поки кожна група не висловить свою точку зору з усіх шести питань. Коли кожна група отримає свій аркуш назад, діти мають зробити короткий аналіз написаного, звернувши увагу на те, чим схожі й відмінні записи різних груп. Далі кожна група ділиться своїми висновками і зауваженнями.
Аналіз гри:
– Яка тема виявилася для тебе найцікавішою?
– На яку тему відповіді були найбільш різноманітними?
– Як складалися стосунки в групі?
– Чи написав ти щось таке, що має для тебе важливе значення?
– Яка думка сподобалася тобі найбільше?
– Якої думки ти не зрозумів?
– Що тобі більше сподобалося: викладати власні думки чи читати думки інших?
На жаль, межі статті не дають змоги розкрити всього багатства й різноманіття ігор, які можна запропонувати для здійснення виховної роботи з дітьми. Ми спробували окреслити лише деякі аспекти педагогічної діяльності, які відповідають вимогам і потребам сучасних дітей. Важливо пам'ятати, що місія педагога полягає не тільки в організації та контролюванні дітей, а й у допомозі, формуванні віри дитини у власні сили.
На думку багатьох дослідників, сучасні діти дедалі частіше страждають від одинокості й ізоляції, для багатьох дітей усе складніше взаємодіяти один з одним, вони не вміють слухати інших тощо. Змінилася атмосфера в сім'ях. Батьки й діти живуть інтенсивним життям, в якому все менше часу залишається для спілкування та спільних захоплень. Наша епоха сповнена протиріч: з одного боку, в дітей та батьків з'явилося більше можливостей для цікавого дозвілля, з іншого — вони все частіше скаржаться на нудьгу.
На жаль, багато дітей ні в сім'ї, ні в школі не отримують навичок спілкування з іншими, хоч уміння спілкуватися стає все більш важливим. Водночас, уже зі шкільної лави діти усвідомлюють, що успіх у майбутній професійній діяльності значною мірою залежить не лише від професійних, а й від соціальних навичок: вони повинні не лише вміти спілкуватися з різними людьми, а й бути здатними працювати в команді.
Одним з ефективних способів вирішення окреслених проблем є психологічні ігри. Чому саме психологічні ігри? Вони дають змогу дітям отримати нові враження, допомагають зберегти психічне здоров'я, створюють умови для отримання емоційного досвіду, вчать вибудовувати конструктивні стосунки з іншими людьми і позитивно ставитися до себе. Вони однаковою мірою впливають на розум і почуття людини, реалізують її потребу в постійному русі, а найголовніше — сприяють отриманню досвіду взаємодії з іншими.
Яких вимог має дотримуватися вихователь, проводячи з дітьми психологічні ігри?
• Спілкування з дітьми має базуватися на повазі всіх учасників один до одного, чутливості до думок і почуттів інших, душевній теплоті.
• Дорослий має засвідчувати дітям зацікавленість їхніми відповідями, стимулювати їх відверто й детально розповідати про власні переживання та проблеми.
• Дорослий має виявляти тактовність стосовно дітей й уміння допомагати їм.
• Після закінчення гри вихователь заохочує дітей до висловлення й обговорення власних вражень від гри.
• Дорослий має чітко продумати цілі й хід гри.
Яких цілей можна досягти при проведенні психологічних ігор?
• Допомогти дітям відчути свою єдність з іншими.
• Допомогти дітям підвищити власну самооцінку.
• Допомогти дітям поважати себе й інших.
• Допомогти дітям навчитися аналізувати життєві ситуації.
• Допомогти дітям навчитися приймати індивідуальні й групові рішення.
• Навчити дітей співчуття до інших.
• Розвивати в дітях відкритість до інших.
Навчити дітей переборювати власні страхи і комплекси.
• Розвивати у дітей почуття гумору тощо.
Наведені завдання можуть видатися занадто складними. Однак якщо ми хочемо виховати дітей толерантними, люблячими, відкритими, впевненими в собі, ми повинні вказати їм той шлях, пройшовши який, вони навчаться жити в гармонії із собою й іншими.
Яким чином організовувати проведення психологічних ігор?
Позаду залишилися питання розміщення дітей у приміщеннях, нарешті група зібралася разом. Відчувається певна тривога і невпевненість. Діти ще не знайомі один з одним, хтось комплексує через власну сором'язливість, хтось переживає, що не знайде друзів до душі тощо. Тому всі з надією дивляться на дорослого, від якого чекають підтримки і допомоги.
На початковому етапі дії педагога мають бути чіткими, зрозумілими й однозначними. Звісно, все починається зі знайомства. Доречно буде розказати дітям про себе, власний професійний досвід, плани на час перебування дітей у таборі. Це допоможе членам групи відчути впевненість і оптимізм.
Після цього дайте можливість дітям розповісти про себе, про власні захоплення, сильні і слабкі сторони. Знайомлячись із членами групи, кожен прагне, щоб його прийняли таким, яким він є, з усіма його достоїнствами й недоліками. Окрім того, під час знайомства дитина з'ясовує, чим вона схожа на інших і чим відрізняється, чиї цінності їй близькі й прийнятні, а чиї — ні. Використайте для цього психологічну гру, яка допоможе дітям зблизитися один з одним і відчути себе членом дитячого колективу (хоч і тимчасового).
Можливий такий варіант гри, завдяки якій учасники отримують багату й різнобічну інформацію один про одного.
Давайте знайомитись (10— 15 хвилин)
Мета: краще пізнати один одного.
Хід гри: група сідає в коло. Тренер називає якусь особистісну властивість (або описує ситуацію) і просить учасників, стосовно яких справедливим є вислів тренера, виконати певну дію. Учасник встає зі стільця, виконує цю дію і знову сідає на місце. Наприклад: «У кого є брат, повинен клацнути пальцями!» Твердження потрібно добирати з урахуванням віку учасників. Темп гри повинен пришвидшуватися.
Приклади тверджень:
• У кого голубі очі — тричі підморгніть.
• Чий зріст перевищує 1 м 80 см, нехай з усієї сили крикне: «Кінг-Конг».
• Той, хто сьогодні вранці смачно поснідав, нехай погладить себе по животу.
• Хто народився у травні, нехай візьме за руку одного із членів групи і затанцює з ним.
• Хто любить собак, нехай тричі гавкне.
• Хто любить кішок, нехай скаже: «Няв!»
• Хто любить цукерки, нехай загляне під свій стілець.
• У кого є веснянки, нехай пробіжить по колу.
• Нехай єдина дитина своїх батьків підніметься на стілець.
• Той, хто не хотів їхати до табору, повинен затупотіти ногами і голосно крикнути: «Я не дозволю так чинити зі мною!».
• Хто радий, що потрапив до цієї групи, голосно скаже: «А».
• Хто вважає себе допитливим, нехай підстрибне.
• Той, хто вміє грати на якомусь музичному інструменті, нехай покаже, як це робиться.
• Хто хоч раз пробував курити, нехай голосно крикне: «Курити — здоров'ю шкодити!»
• Ті, в кого є цукерка чи шоколад, тричі голосно прицмокніть.
Підведення підсумків:
– Чи знайшли ви тих, хто чимось близький вам?
– До якої категорії учасників ви відчуваєте інтерес?
Після знайомства починається реалізація підготовленої програми табору: проведення масових заходів, змагань, екскурсій тощо. Однак доречно було б час від часу проводити психологічні ігри, які допомогли б навчити дітей співпрацювати з іншими. Тобто йдеться про формування дитячого колективу в тимчасовому дитячому об'єднанні. Група може стати колективом за умови наявності таких елементів: довіри, спілкування, кооперації, готовності взаємодіяти з іншими, задоволення.
Довіра. Члени групи повинні відчувати довіру до педагога, який має бути прикладом відкритості, готовності прийти на допомогу і приділити увагу кожній дитині. Діти мають відчувати, що педагогу цікаво спілкуватися з ними.
Спілкування. Члени дитячого об'єднання повинні вміти легко спілкуватися один з одним, знаходити спільну мову для розв'язання поставлених перед ними завдань, ділитися досвідом тощо.
Кооперація. Поставте собі за мету створити таку атмосферу, коли кожен має можливість проявити власну ініціативу, зробити власний внесок у спільну справу, відчути себе повноправним членом колективу. Це допоможе дітям стати впевненішими в собі, підвищить мотивацію особистості до власного розвитку.
Готовність взаємодіяти з іншими. Викликайте і підтримуйте ініціативу дітей, бажання реалізувати власний потенціал, отримати новий досвід у процесі спільної діяльності.
Задоволення. Активізуйте групу, даючи можливість час від часу діяти не для досягнення певних цілей, а просто для того, щоб отримати задоволення і мати хороший настрій. У вирішенні окреслених вище завдань можуть допомогти такі ігри.
Ми чимось схожі (15 хвилин)
Мета: в ході гри виявити своєрідність кожної дитини, а також спільні риси, які об'єднують її з іншими.
Матеріали: папір і олівець для кожної дитини.
Хід гри: дітям пропонується поділитися на четвірки або п'ятірки. Кожна група повинна скласти список того, що їх об'єднує. Наприклад: «У кожного з нас є брат...», «У кожного з нас є скейт...», «Улюблений колір кожного з нас — червоний...», «Нам усім подобається піца..», «Ми всі любимо кататися на лижах...» тощо. Перемагає та команда, яка знайде і запише найбільшу кількість спільних рис.
Аналіз гри:
– Чи дізнався ти щось цікаве про інших членів команди?
– Чи є щось таке, що об'єднує всіх членів загону?
– Чи є щось таке, що відрізняє тебе від усіх дітей загону
– Як ви працювали у своїй команді?
– Що тобі більше подобається: бути схожим на інших чи відрізнятися від інших?
– Якими повинні бути твої друзі — схожими на тебе чи зовсім відрізнятися від тебе?
Ти мені подобаєшся (20— 25 хвилин)
Мета: сприяти розвитку дружніх стосунків між дітьми, формувати навички відкрито виявляти власні емоції.
Матеріали: клубок кольорових шерстяних ниток.
Хід гри: дітям пропонується сісти в коло. Ведучий пояснює умови гри. Він обмотує один раз руку ниткою і перекочує клубок до будь-кого з дітей. Передаючи клубок, він повинен цій дитині сказати фразу, яка починається словами: «Василю! Ти мені подобаєшся, бо...» (Наприклад: «Василю! Ти мені подобаєшся, бо ти мені допоміг підготувати кімнату до проведення гри»). Після того, як дитина вислухала слова, звернені до неї, вона обмотує один раз свою долоню ниткою і передає клубок далі. Коли клубок буде в руках іншої дитини, той, хто передав його, повинен сказати: «Оксано! Ти мені подобаєшся, бо...». Гра продовжується доти, доки всі діти не отримають клубок і не почують про себе слів: «Ти мені подобаєшся, бо...». Кожна дитина повинна запам'ятати, що їй сказали інші.
Поясніть дітям, що вони можуть говорити про те, чим порадував його товариш (товаришка) по загону, що їм у ньому (ній) подобається, за що хотіли б йому (їй) подякувати. Адже в кожному є щось, що варте симпатії і поваги.
Передаючи клубок один одному, діти плетуть своєрідне «павутиння», яке символізує зв'язок усіх членів групи. Коли клубок виявився у руках останньої дитини, вона починає змотувати його у зворотному напрямку. При цьому кожна дитина змотує свою частину нитки на клубок і повторює ті слова, які їй сказав той, хто давав клубок, після чого повертає клубок назад.
Аналіз гри:
— Чи легко тобі говорити приємні слова іншим дітям?
Хтось із членів загону говорив тобі щось приємне до цієї гри?
— Чи достатньо дружний наш загін?
— Як ти вважаєш, чому кожна дитина має відчувати повагу до себе з боку інших?
— Що тебе здивувало у цій грі?
— Чи сподобалося тобі чути приємні слова від інших?
Шлях довіри (15—20 хвилин)
Мета: формувати довірливі стосунки всередині групи, допитливість дітей, інтерес один до одного.
Матеріали: маленький дзвіночок для кожної другої дитини, пов'язка для очей; у кімнаті має бути багато цікавих об'єктів, до яких можна доторкнутися.
Хід гри: дітям пропонується поділитися на пари. Один із двох учасників одягає пов'язку на очі так, щоб нічого не бачити: він виконуватиме роль «незрячого». Інший учасник отримує роль «поводиря», який повинен провести «незрячого» приміщенням так, щоб той почувався спокійно і впевнено. Час від часу «поводир» зупинятиметься, щоб його товариш міг доторкнутися до різних речей: великих і маленьких, гладеньких і шорстких. При цьому не можна нічого говорити. Через п'ять хвилин дорослий ведучий калатає у дзвіночок і «незрячий» з «поводирем» міняються ролями. А ще п'ять хвилин потому дорослий знову дзвонить у дзвіночок і всі діти повертаються на свої місця, після чого обговорюються відчуття, отримані в ході виконання ролей. Аналіз гри:
– Як ти почував себе, будучи «незрячим»?
– Як поводив себе твій «поводир»?
– Чи знав ти увесь час, де знаходишся?
– Чи знайшов ти щось цікаве, до чого із задоволенням доторкнувся, понюхав, послухав?
– Як ти почував себе у ролі «поводиря»?
– Чи прагнув ти привести свого партнера до тих місць, де йому точно сподобалось би?
– Що ти робив, щоб викликати та укріпити довіру у свого партнера?
– Коли тобі було краще: коли вів сам чи коли вели тебе?
Малюємо разом (10 хвилин)
Мета: формувати уміння дітей працювати в команді.
Матеріали: кожній парі дітей дати аркуш паперу формату АЗ, один фломастер. Для супроводу може використовуватися музика, яка відповідає смаку й уподобанням дітей.
Хід гри: дітям пропонується поділитися на пари і сісти за стіл поруч. У цій грі партнерам забороняється розмовляти. Кожна пара має намалювати на аркуші картину. Діти не можуть домовлятися заздалегідь про те, що малюватимуть. Обидва учасники гри мають тримати один фломастер у руці, не випускаючи його ні на мить, і малювати ним одночасно. Діти мають зрозуміти бажання одне одного без слів. Вони можуть час від часу поглядати один на одного, щоб зрозуміти почуття і думки іншого. Час для малювання 3—4 хв.
Як тільки діти починають малювати, вмикається музика, потім музика стихає і діти показують намальовані ними зображення.
Аналіз гри:
– Чи важко було вам малювати не розмовляючи?
– Чи дійшли ви згоди у ході малювання?
– Які відчуття були у вас, коли ви не розуміли бажань іншого?
Ми різні! (45—50 хвилин)
Мета: формувати навички відкритого висловлення власних почуттів, сприйняття різноманітних думок і точок зору, терпимість щодо поглядів інших людей.
Матеріали: різнокольорові фломастери для кожної дитини, 6 аркушів ватману з відповідними написами на кожному з них: Що я люблю? Що я хочу знати? Чого я хочу навчитися? Чарівні миті... Що мене лякає? Що для мене є найбільш захоплюючим?
Хід гри: дітям пропонується поділитися на групи по шість осіб. Кожна група збирається навколо одного столу і працює над своїм завданням. Кожній групі роздаються аркуші з написами і протягом 5 хв. діти фломастерами записують свої думки і відповіді на поставлені запитання. Думки слід викладатися коротко і чітко. Через п'ять хвилин група передає свій аркуш іншій групі (тій, котра справа від них) і бере наступний аркуш у сусідньої групи (тієї, що зліва).
Діти мають можливість прочитати те, що написали представники іншої групи, а потім дописують те, що вони думають стосовно написаного. Знову всі пишуть одночасно упродовж 5-ти хвилин.
Процедура продовжується до того часу, поки кожна група не висловить свою точку зору з усіх шести питань. Коли кожна група отримає свій аркуш назад, діти мають зробити короткий аналіз написаного, звернувши увагу на те, чим схожі й відмінні записи різних груп. Далі кожна група ділиться своїми висновками і зауваженнями.
Аналіз гри:
– Яка тема виявилася для тебе найцікавішою?
– На яку тему відповіді були найбільш різноманітними?
– Як складалися стосунки в групі?
– Чи написав ти щось таке, що має для тебе важливе значення?
– Яка думка сподобалася тобі найбільше?
– Якої думки ти не зрозумів?
– Що тобі більше сподобалося: викладати власні думки чи читати думки інших?
На жаль, межі статті не дають змоги розкрити всього багатства й різноманіття ігор, які можна запропонувати для здійснення виховної роботи з дітьми. Ми спробували окреслити лише деякі аспекти педагогічної діяльності, які відповідають вимогам і потребам сучасних дітей. Важливо пам'ятати, що місія педагога полягає не тільки в організації та контролюванні дітей, а й у допомозі, формуванні віри дитини у власні сили.
Крокуємо в Європу
13-14 травня 2011 року в Кривому Розі відбувся обласний єврофорум «Дніпропетровщина-Україна-Європейський Союз», в якому взяли участь представники 40-ка євроклубів Дніпропетровської області.
понеділок, 14 березня 2011 р.
Позакласна виховна робота
Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.
пʼятниця, 4 березня 2011 р.
Жінкам України
Дорогі співвітчизниці!Прийміть мої сердечні вітання зі святом 8 Березня, що знаменує собою прихід весни і відродження надій, які вона завжди несе людям.
Цього дня до вас традиційно звернені вдячні серця і палкі слова - як данина всенародної шани величному й багатогранному подвигу жіноцтва, його неповторній і незамінній ролі на всіх етапах історії, в усіх сферах буття.
Вінок вашої слави сплітався впродовж століть, кожне покоління долучало до нього свої барви, справи та здобутки, свої взірці служіння Вітчизні. Так було завжди, за всіх часів та обставин, і так триває зараз.
Нині представниці прекрасної статі впевнено освоюють нові для себе види діяльності, а в деяких посідають і чільне місце. Але попри все те залишається незмінним і нетьмяніючим вище покликання Жінки - бути матір´ю, берегинею родинного вогнища, злагоди у своїй сім´ї, миру у своїй державі та світі. І, за споконвічним земним законом, гідно і щедро повторюватися кращими своїми рисами та якостями у дітях.
Ваше життя і праця - це дорогоцінний сплав ніжності, тепла, милосердя з професіоналізмом та відповідальністю за сьогодення і прийдешнє. А відтак чисте джерело духовності українського народу, окраса його національного характеру і запорука історичних перспектив.
Низько схиляю перед вами голову і зичу щастя, здоров´я, добра, любові та поваги рідних і близьких.
Нехай широкими будуть ваші життєві шляхи і світлими - обрії ваших доль.
Володимир ЛИТВИН
четвер, 3 березня 2011 р.
Вітаємо всіх жінок - працівників освіти!!!
Прийміть щирі і сердечні привітання
зі святом Весни –
Міжнародним жіночим днем 8 Березня!
Нехай кожен день буде сонячним і радісним, а довкола Вас панують любов і гармонія.
Бажаємо Вам творчого натхнення,
Бажаємо Вам творчого натхнення,
нових професійних досягнень,
приємних несподіванок
і душевного комфорту.
Будьте завжди усміхнені,
сповнені надій і оптимізму.
Підписатися на:
Дописи (Atom)