Збираємось в табір відпочинку

МНС іформує, застерігає, попереджає…

Скоро наші діти поїдуть на відпочинок у дитячі табори. Але чи всі вони знають, як потрібно поводитись, щоб відпочинок не закінчився трагедією? Адже причиною нещасних випадків часто є незнання елементарних правил безпеки, на які ми звертаємо Вашу увагу.

Правила безпеки при розпалюванні вогнища.
Місце для розпалювання вогнища повинно бути розташованим на відкритому місці, сухим і біля струмка. Перед тим як розкласти багаття необхідно зняти верхній шар трави з ґрунтом приблизно на пів лопати і покласти його вбік, а потім вже розпалити вогнище. Не залишайте багаття без нагляду, обов’язково залийте його водою і прикрийте шаром ґрунту, який Ви зняли готуючи вогнище до розпалювання.

Коли купатися?
Найбільш сприятливою для купання є безвітряна сонячна погода з температурою повітря 220С та води 180С. Найкращий час – ранок або вечір, коли гріє сонце, але немає небезпеки перегрівання. Після тривалого перебування на сонці не пірнайте у воду з розбігу, а заходьте поступово, можна спочатку декілька раз зануритися. Різка зміна температури дуже небезпечна для людського організму. Плавати у воді слід не більше 20 хвилин.

Де купатися?
Купатися треба на пляжах, водних станціях, адже місця колективного відпочинку завжди мають необхідні засоби для надання допомоги потерпілим, та й коли поруч з вами є багато людей, то у разі небезпеки можна розраховувати на допомогу. Якщо у воді ви відчуєте, що втрачаєте сили, або коли тіло зводить судоми, чи ви побачили потопальника, а самі не вмієте плавати, - не соромтеся, кличте на допомогу.

Де і як пірнати?
Пірнати можна лише там, де проведено обстеження дна на наявність небезпечних предметів, є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно. Перший стрибок краще робити ногами вниз - „солдатиком”. Не пірнайте в мілких, темних та невідомих місцях, особливо з розбігу вниз головою, бо ви можете вдаритися об дно, знепритомніти та втопитися.

Категорично забороняється:
- запливати за визначену територію пляжу, яка огороджена буйками;
- підпливати до моторних човнів, що рухаються, стрибати у воду з плавзасобів, споруд та предметів, які для цього не пристосовані;
- використовувати для плавання автомобільні камери, дошки, несправні човни;
- допускати у воді грубі ігри з хватанням за руки та ноги;
- подавати фальшиві сигнали біди;
- засмічувати воду та берег;
- тим, хто не вміє плавати, заходити у воду більше, ніж по пояс.

Перегрівання організму. Тепловий(сонячний)удар.
Довготривале перебування на сонці може привести до сонячного удару. Він наступає при перегріванні організму прямими сонячними променями, особливо голови.
Перші ознаки: настає в’ялість, розбитість організму, нудота, головний біль. В подальшому - підвищується температура тіла, появляється блювота, можливі непритомності, судороги.
При перших ознаках потерпілого слід укласти в холодне приміщення або затінок. До голови, бокових поверхней шиї, тулубу прикласти холод, давати пити підсолену холодну воду, чай і терміново викликати лікаря або доставити потерпілого в ближній лікарняний заклад.

ПАМ’ЯТАЙТЕ:
• Не знаходьтеся довгий час на сонці.
• На голову одягайте головний убір або пов’язуйте світлу косинку.

Укуси тварин
Укуси домашніх тварин можуть викликати інфекцію. Найбільш небезпечним є укус скаженої тварини. Вірус сказу передається через слину зараженої тварини, наприклад, собаки, кішки, лисиці, інколи це можуть бути сільськогосподарські тварини.
Якщо людину укусила тварина, необхідно вивести постраждалого у безпечне місце, зупинити кровотечу, накласти пов’язку на рану. Тварина, що покусала, повинна бути обстежена відносно сказу. Покусана людина, при необхідності, проходить щеплення проти сказу.

Отруєння, викликані укусами змій.
До отруйних змій відносяться гадюка, гюрза, кобра та інші. Характер отруєння залежить від дози отрути, місця укусу. Найбільш небезпечні укуси в ділянці голови, шиї поблизу великих кровоносних судин. Ознаки отруєння:
- біль в місці укусу;
- набряк, крововилив;
- інколи утворюються пухирі;
- слабкість, порушення дихання;
- головний біль;
- нудота;
- підвищення температури тіла.

Перша допомога при укусах змій:
- допоможіть постраждалому зайняти зручне положення, якщо є можливість, укушену кінцівку опустить нижче рівня серця.
- на місці укусу покладіть холод;
- заспокойте постраждалого.
Постраждалого треба доставити до лікарні. Не намагайтеся висмоктувати отруту ротом, не накладайте джгут.

Укуси комах
Токсична дія отрути комах пов’язана з тим, що в ньому містяться алергени, що викликають алергічну реакцію та загальну інтоксикацію. Небезпечні численні укуси бджіл, ос, особливо в голову, шию, обличчя. Ознаки укусів:
- пекучий біль;
- набряклість;
- почервоніння, свербіння;
- часто головний біль, недуга.

Перша допомога при укусі комах:
- витягнути жало пінцетом;
- ранку змастити розчином нашатирного спирту, одеколону;
- накласти асептичну пов’язку;
- у випадку виникнення анафілактичного шоку (при зупинці дихання та кровообігу) негайно проводять реанімаційні заходи.

Перша допомога потерпілим при:

Опіках:
- погасити палаючий одяг;
- винести потерпілого у безпечне місце;
- зняти з нього обгорілий одяг;
- накласти стерильну пов’язку;
- відправити у медпункт.

Ураженні струмом:
- якщо можна , вимкнути електроенергію;
- звільнити потерпілого від дії струму;
- якщо необхідно, зробити штучне дихання;
- накласти пов’язку на ураженні місця;
- відправити у медпункт.

Утопленні:
- видалити воду з легень і шлунку потерпілого;
- очистити йому рот і горло від слизу;
- покласти на спину, максимально закинути голову й енергійно зробити штучне дихання;
- якщо необхідно, зробити масаж серця.

Незначних пораненнях:
(ознаки:- при капілярній кровотечі кров точиться з рани; - кров витікає під низьким тиском; - кров із капілярів не така яскрава, ніж артеріальна; - згортання крові відбувається швидко.)
- промийте рану розчином антисептика або чистою водою з милом;
- для очистки забруднених ран використовуйте чисту серветку або стерильний тампон окремо для кожної рани: завжди починайте з середини рани, рухаючись до країв;
- міняйте серветку при кожній наступній дії;
- на рану накладіть невелику пов’язку;
- допомога лікаря потрібна лише в тих випадках, коли є ризик інфікування рани.