Година духовності:
"Великодні дзвони"
Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення Великодніх свят; розвивати інтерес і виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу; навчати писанкарству.
Обладнання: Біблія, ілюстрації з писанками, ескізи розпису писанок (символічні знаки), приладдя для розпису яєць.
І. Виступи дітей.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
(Подає товаришеві писанку).
Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:
Всі: Христос воскрес! (Тричі).
II. Слово класного керівника.
Переважно на квітень припадає найголовніше християнське свято Пасха або Великдень. Це величне свято світлого воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Можливо, хтось із вас знає, коли виникло і що означає слово Великдень? Це свято дуже-дуже давнє. Колись воно відзначалось в один і той самий день, 14 дня місяця писане. Саме слово "пасха" грецького походження і в перекладі означає "страждати".
III. Ознайомлення з цитатами з Біблії.
А зараз ми звернемося до святої книги - Біблії:
а) Згідно з Біблією урочистий в'їзд Христа в Єрусалим, вигнання Ним крамарів із храму, його пророцтва і зростаючий вплив на людей викликали великий гнів первосвящеників і фарисеїв. Зрозумівши, що духом Христос сильніший, вони порадились у домі Кайяфи й вирішили "хитрістю взяти Христа і вбити його" (Євангеліє від св. Матвія 26:3).
б) Розпочинався тиждень перед Пасхою — великим святом давньоєврейського народу. Ще у вівторок Христос відкрив, учням, що через два дні Його розіпнуть. (Євангеліє від св. Матвія 26:2).
в) А в четвер виявив бажання востаннє на землі відзначити Пасху разом з ними. Приготувавши все необхідне, учні зібрались у вказаному Христом місці. (Євангеліє від св. Луки 22:14).
г) Являючи приклад глибокого смирення, Ісус помив ноги своїм учням і, знаючи, що "час його близько", відкрив присутнім, що серед них є зрадник. (Євангеліє від св. Луки 22:11).
д) Після вечері Христос, щоб зміцнитись душею, молився в Гефсиманському саду. Тут його й схопили вартові, приведені Іудою, що продав учителя за 30 срібних монет і вказав на нього ворогам поцілунком (Євангеліє від св. Іоана 19:13).
є) У п'ятницю, о шостій годині, Ісус у багряниці й терновому вінку поніс свій хрест на Голгофу, де був розіп'ятий поруч з розбійниками. (Євангеліє від св. Іоана, 19:17).
є) Пройшовши достойно, як і належить Сину Божому, всі тортури, душевні й тілесні, Христос помер на скелі того дня й був похований у новому склепі. Вхід до склепу завалили каменем і приставили варту. У неділю вранці Марія і Марія Магдалина прийшли до склепу, щоб змастити мертве тіло, і побачили відсунутий камінь і двох янголів, що сповістили їм про воскресіння Христове. (Євангеліє від св. Луки 24:7).
IV. Слово класного керівника.
Пам'ять про мученицьку смерть Христа й радість з приводу його воскресіння і складають основний зміст новозавітної Пасхи.
V. Вірш "Великодній привіт"
Христос воскрес! Усе радіє.
Сміється сонечко з небес.
Прозора річечка синіє -
Христос воскрес!
Христос воскрес!
В траві фіалочки зітхають,
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє -
Христос воскрес!
Христос воскрес!
Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін, аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися -
Христос воскрес!
Христос воскрес!
VI. Великодні звичаї.
Класний керівник. Про Великодні звичаї нашого народу послухайте розповіді своїх товаришів.
1 учень. "Вербний тиждень".
Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. Він найбільш відповідальний у ритуальній практиці посту. Найважливіший день Вербного тижня — Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живним. Колись був звичай пекти три паски — сонцю, покійним, живим. То саме першу паску пекли в четвер, другу — в п'ятницю, а третю — в суботу. У вербну неділю святять вербу в церкві і нею хльоскають друзів, дітей, примовляючи: "Верба б'є, не я б'ю, за тиждень — Великдень, уже недалечке червоне яєчко".
2 учень. "Страсна п'ятниця".
Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це, звичайно буває коло другої години по полудні. Повернувшись із церкви, родина, зазвичай, сідає до столу обідати. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться капустою, картоплею, огірками... Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх — рубати дрова. В п'ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена, їсти її не можна —гріх! За народним віруванням кажуть: "Хто співає у Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати".
З учень. "Великодня субота".
У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого фарбують в червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Не годиться робити чорні крашанки, бо вони нагадують про кров "лукавого". Перше фарбоване яйце зберігають і, як треба, підкурюють ним хворого на пропасницю.
4 учень. "Ніч на Великдень".
До нашого часу зберігся звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь. Його розпалюють десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб вогнище було видно на все село, а ще краще — щоб його можна було бачити і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі суху вербу або сухий дуб — "бо в сухому дереві нечиста сила ховається"... У Великодню ніч спати не лягають, а якщо й сплять, то де-небудь притулившись, бо стелити ліжко не годиться—"щоб нечиста сила не приснилась". Стараються, щоб світло не гасло, а горіло цілу ніч— "бо янголи над світлом літають".
5 учень.
Неодмінний атрибут Великодніх свят — писанки. Історія писанок сягає в далеке минуле і зв'язана з ритуалом величання споконвічного закону весняного відродження життя на землі. Писанку, як символ сонця і відродження, знають усі народи світу.
На пасхальні свята люди дарували один одному варені червоні яйця. Цей звичай, згідно з переказами, завдячує своєму початкові святій Марії Магдалині, яка піднесла Тиберію в дар червоне яйце з привітанням "Христос воскрес!"
Яйце править подвійну роль: воно є символом гробу і виникнення життя на землі, а червона фарба знаменує наше відродження кров'ю Господньою.
Класний керівник. Так чому ж саме яйце возвеличували і розмальовували наші предки? Найперше яйце — за легендою — мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця — писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не звичайними малюнками, а таємними знаками, пов'язані з магічними обрядами.
Писанки, до речі, не можна було писати в той час, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка — символ добра й сонця.
Розгадка символів
Сонце
Бог — це світло, тому сонце є символом Бога (Христа). У наших літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа як до Сонця-Правди.
Колесо
Знак найвищого спокою з напруженою силою, завершення досконалості, образ Вічності Божої. Символ безсмертя й майбутнього небесного існування, образ безконечної Божої любові.
Хрест
Символ Всесвіту; знак чотирьох сторін світу, чотирьох темпераментів. Хрести — це святий знак викуплення.
Трикутник
Символ вогню, безсмертності та чоловічої й материнської сили. У християнстві — це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у середині колесом — це символ Божого ока.
Дерево життя
Символ небесної осі й скарбниці життя; безперервно відновлювальної природи. Дерево — це поняття всього доброго й вартісного; це образ Божої Мудрості.
Триріг
Це знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії й порядку.
Зоря
Зоря є знаком неба. У християнстві — це знак христового царства.
Свастика
Свастика—це знак святого вогню й сонця. У християнстві свастика є символом Величі Божої.
Колосся
Колосся й зерно — є уособленням предків, святою їжею. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа й Божого царства.
Граблі
Граблі—це символ дощу—горішньої й торішньої води, що вийшла з неба й землі.
Гінка
Гілка — це символ повної живучості Божої Ласки, завжди свіжої чесноти та добрих діл.
Дубовий листок
Дубовий листок символізує силу богів погоди. У святому Письмі дуб є святим знаком повноти життя Божого люду й символ Божої справедливості.
Учениця. Я хочу розповісти про символіку фарб, про яку мені розповіла прабабуся.
1. Червона фарба означає радість життя, любов, для молодих — надію на одруження.
2. Жовта присвячена сонцеві, зорям і місяцеві, в господарстві — урожай, тепло, приріст покоління.
3. Зелена символізує весну, воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу.
4. Червона з білим означає пошану до духів, подяку за охорону від злих сил. Кілька фарб, 4-5 одночасно, означають родинне щастя, мир, любов.
5. Чорна означає багно, надра землі, трясовину, чорного крука, чорну ворону, бурю, негоду, нещастя.
6. Чорна з білим — жалоба, пошана до духів, подяка за охорону.
7. Бронзова (коричнева) фарба — матір-земля, її врожай, щедрість для людини.
На завершення заняття класний керівник показує дітям, як розписуються і розфарбовуються писанки.
"Великодні дзвони"
Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення Великодніх свят; розвивати інтерес і виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу; навчати писанкарству.
Обладнання: Біблія, ілюстрації з писанками, ескізи розпису писанок (символічні знаки), приладдя для розпису яєць.
І. Виступи дітей.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
(Подає товаришеві писанку).
Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:
Всі: Христос воскрес! (Тричі).
II. Слово класного керівника.
Переважно на квітень припадає найголовніше християнське свято Пасха або Великдень. Це величне свято світлого воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Можливо, хтось із вас знає, коли виникло і що означає слово Великдень? Це свято дуже-дуже давнє. Колись воно відзначалось в один і той самий день, 14 дня місяця писане. Саме слово "пасха" грецького походження і в перекладі означає "страждати".
III. Ознайомлення з цитатами з Біблії.
А зараз ми звернемося до святої книги - Біблії:
а) Згідно з Біблією урочистий в'їзд Христа в Єрусалим, вигнання Ним крамарів із храму, його пророцтва і зростаючий вплив на людей викликали великий гнів первосвящеників і фарисеїв. Зрозумівши, що духом Христос сильніший, вони порадились у домі Кайяфи й вирішили "хитрістю взяти Христа і вбити його" (Євангеліє від св. Матвія 26:3).
б) Розпочинався тиждень перед Пасхою — великим святом давньоєврейського народу. Ще у вівторок Христос відкрив, учням, що через два дні Його розіпнуть. (Євангеліє від св. Матвія 26:2).
в) А в четвер виявив бажання востаннє на землі відзначити Пасху разом з ними. Приготувавши все необхідне, учні зібрались у вказаному Христом місці. (Євангеліє від св. Луки 22:14).
г) Являючи приклад глибокого смирення, Ісус помив ноги своїм учням і, знаючи, що "час його близько", відкрив присутнім, що серед них є зрадник. (Євангеліє від св. Луки 22:11).
д) Після вечері Христос, щоб зміцнитись душею, молився в Гефсиманському саду. Тут його й схопили вартові, приведені Іудою, що продав учителя за 30 срібних монет і вказав на нього ворогам поцілунком (Євангеліє від св. Іоана 19:13).
є) У п'ятницю, о шостій годині, Ісус у багряниці й терновому вінку поніс свій хрест на Голгофу, де був розіп'ятий поруч з розбійниками. (Євангеліє від св. Іоана, 19:17).
є) Пройшовши достойно, як і належить Сину Божому, всі тортури, душевні й тілесні, Христос помер на скелі того дня й був похований у новому склепі. Вхід до склепу завалили каменем і приставили варту. У неділю вранці Марія і Марія Магдалина прийшли до склепу, щоб змастити мертве тіло, і побачили відсунутий камінь і двох янголів, що сповістили їм про воскресіння Христове. (Євангеліє від св. Луки 24:7).
IV. Слово класного керівника.
Пам'ять про мученицьку смерть Христа й радість з приводу його воскресіння і складають основний зміст новозавітної Пасхи.
V. Вірш "Великодній привіт"
Христос воскрес! Усе радіє.
Сміється сонечко з небес.
Прозора річечка синіє -
Христос воскрес!
Христос воскрес!
В траві фіалочки зітхають,
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє -
Христос воскрес!
Христос воскрес!
Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін, аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися -
Христос воскрес!
Христос воскрес!
VI. Великодні звичаї.
Класний керівник. Про Великодні звичаї нашого народу послухайте розповіді своїх товаришів.
1 учень. "Вербний тиждень".
Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. Він найбільш відповідальний у ритуальній практиці посту. Найважливіший день Вербного тижня — Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живним. Колись був звичай пекти три паски — сонцю, покійним, живим. То саме першу паску пекли в четвер, другу — в п'ятницю, а третю — в суботу. У вербну неділю святять вербу в церкві і нею хльоскають друзів, дітей, примовляючи: "Верба б'є, не я б'ю, за тиждень — Великдень, уже недалечке червоне яєчко".
2 учень. "Страсна п'ятниця".
Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це, звичайно буває коло другої години по полудні. Повернувшись із церкви, родина, зазвичай, сідає до столу обідати. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться капустою, картоплею, огірками... Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх — рубати дрова. В п'ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена, їсти її не можна —гріх! За народним віруванням кажуть: "Хто співає у Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати".
З учень. "Великодня субота".
У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого фарбують в червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Не годиться робити чорні крашанки, бо вони нагадують про кров "лукавого". Перше фарбоване яйце зберігають і, як треба, підкурюють ним хворого на пропасницю.
4 учень. "Ніч на Великдень".
До нашого часу зберігся звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь. Його розпалюють десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб вогнище було видно на все село, а ще краще — щоб його можна було бачити і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі суху вербу або сухий дуб — "бо в сухому дереві нечиста сила ховається"... У Великодню ніч спати не лягають, а якщо й сплять, то де-небудь притулившись, бо стелити ліжко не годиться—"щоб нечиста сила не приснилась". Стараються, щоб світло не гасло, а горіло цілу ніч— "бо янголи над світлом літають".
5 учень.
Неодмінний атрибут Великодніх свят — писанки. Історія писанок сягає в далеке минуле і зв'язана з ритуалом величання споконвічного закону весняного відродження життя на землі. Писанку, як символ сонця і відродження, знають усі народи світу.
На пасхальні свята люди дарували один одному варені червоні яйця. Цей звичай, згідно з переказами, завдячує своєму початкові святій Марії Магдалині, яка піднесла Тиберію в дар червоне яйце з привітанням "Христос воскрес!"
Яйце править подвійну роль: воно є символом гробу і виникнення життя на землі, а червона фарба знаменує наше відродження кров'ю Господньою.
Класний керівник. Так чому ж саме яйце возвеличували і розмальовували наші предки? Найперше яйце — за легендою — мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця — писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не звичайними малюнками, а таємними знаками, пов'язані з магічними обрядами.
Писанки, до речі, не можна було писати в той час, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка — символ добра й сонця.
Розгадка символів
Сонце
Бог — це світло, тому сонце є символом Бога (Христа). У наших літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа як до Сонця-Правди.
Колесо
Знак найвищого спокою з напруженою силою, завершення досконалості, образ Вічності Божої. Символ безсмертя й майбутнього небесного існування, образ безконечної Божої любові.
Хрест
Символ Всесвіту; знак чотирьох сторін світу, чотирьох темпераментів. Хрести — це святий знак викуплення.
Трикутник
Символ вогню, безсмертності та чоловічої й материнської сили. У християнстві — це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у середині колесом — це символ Божого ока.
Дерево життя
Символ небесної осі й скарбниці життя; безперервно відновлювальної природи. Дерево — це поняття всього доброго й вартісного; це образ Божої Мудрості.
Триріг
Це знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії й порядку.
Зоря
Зоря є знаком неба. У християнстві — це знак христового царства.
Свастика
Свастика—це знак святого вогню й сонця. У християнстві свастика є символом Величі Божої.
Колосся
Колосся й зерно — є уособленням предків, святою їжею. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа й Божого царства.
Граблі
Граблі—це символ дощу—горішньої й торішньої води, що вийшла з неба й землі.
Гінка
Гілка — це символ повної живучості Божої Ласки, завжди свіжої чесноти та добрих діл.
Дубовий листок
Дубовий листок символізує силу богів погоди. У святому Письмі дуб є святим знаком повноти життя Божого люду й символ Божої справедливості.
Учениця. Я хочу розповісти про символіку фарб, про яку мені розповіла прабабуся.
1. Червона фарба означає радість життя, любов, для молодих — надію на одруження.
2. Жовта присвячена сонцеві, зорям і місяцеві, в господарстві — урожай, тепло, приріст покоління.
3. Зелена символізує весну, воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу.
4. Червона з білим означає пошану до духів, подяку за охорону від злих сил. Кілька фарб, 4-5 одночасно, означають родинне щастя, мир, любов.
5. Чорна означає багно, надра землі, трясовину, чорного крука, чорну ворону, бурю, негоду, нещастя.
6. Чорна з білим — жалоба, пошана до духів, подяка за охорону.
7. Бронзова (коричнева) фарба — матір-земля, її врожай, щедрість для людини.
На завершення заняття класний керівник показує дітям, як розписуються і розфарбовуються писанки.
Немає коментарів:
Дописати коментар