понеділок, 16 травня 2011 р.

Щоб у таборі було комфортно

Про роль психологічних ігор в особистісному становленні дитини

На думку багатьох дослідників, сучасні діти дедалі частіше страж­дають від одинокості й ізоляції, для багатьох дітей усе складніше взаємодіяти один з одним, вони не вміють слухати інших тощо. Змінилася атмосфера в сім'ях. Батьки й діти живуть інтенсивним життям, в якому все менше часу залишається для спілкування та спільних захоплень. Наша епоха сповнена протиріч: з одного боку, в дітей та батьків з'явилося більше можливостей для цікавого дозвіл­ля, з іншого — вони все частіше скаржаться на нудьгу.

На жаль, багато дітей ні в сім'ї, ні в школі не отримують навичок спілкування з іншими, хоч умін­ня спілкуватися стає все більш важливим. Водночас, уже зі шкільної лави діти усвідомлюють, що успіх у майбутній професійній діяльності значною мірою зале­жить не лише від професійних, а й від соціальних навичок: вони повинні не лише вміти спілкува­тися з різними людьми, а й бути здатними працювати в команді.

Одним з ефективних способів вирішення окреслених проблем є психологічні ігри. Чому саме пси­хологічні ігри? Вони дають змогу дітям отримати нові враження, допомагають зберегти психічне здо­ров'я, створюють умови для отри­мання емоційного досвіду, вчать вибудовувати конструктивні сто­сунки з іншими людьми і позитив­но ставитися до себе. Вони одна­ковою мірою впливають на розум і почуття людини, реалізують її потребу в постійному русі, а най­головніше — сприяють отриманню досвіду взаємодії з іншими.

Яких вимог має дотримувати­ся вихователь, проводячи з дітьми психологічні ігри?
• Спілкування з дітьми має ба­зуватися на повазі всіх учасників один до одного, чутливості до ду­мок і почуттів інших, душевній теплоті.
• Дорослий має засвідчувати дітям зацікавленість їхніми відпо­відями, стимулювати їх відверто й детально розповідати про власні переживання та проблеми.
• Дорослий має виявляти так­товність стосовно дітей й уміння допомагати їм.
• Після закінчення гри вихо­ватель заохочує дітей до вислов­лення й обговорення власних вра­жень від гри.
• Дорослий має чітко проду­мати цілі й хід гри.

Яких цілей можна досягти при проведенні психологічних ігор?
• Допомогти дітям відчути свою єдність з іншими.
• Допомогти дітям підвищити власну самооцінку.
• Допомогти дітям поважати себе й інших.
• Допомогти дітям навчитися аналізувати життєві ситуації.
• Допомогти дітям навчитися приймати індивідуальні й групові рішення.
• Навчити дітей співчуття до інших.
• Розвивати в дітях відкритість до інших.
Навчити дітей переборюва­ти власні страхи і комплекси.
• Розвивати у дітей почуття гу­мору тощо.

Наведені завдання можуть ви­датися занадто складними. Однак якщо ми хочемо виховати дітей толерантними, люблячими, відкритими, впевненими в собі, ми повинні вказати їм той шлях, пройшовши який, вони навчать­ся жити в гармонії із собою й іншими.

Яким чином організовувати про­ведення психологічних ігор?

Позаду залишилися питання розміщення дітей у приміщеннях, нарешті група зібралася разом. Відчувається певна тривога і не­впевненість. Діти ще не знайомі один з одним, хтось комплексує через власну сором'язливість, хтось переживає, що не знайде друзів до душі тощо. Тому всі з надією див­ляться на дорослого, від якого че­кають підтримки і допомоги.

На початковому етапі дії пе­дагога мають бути чіткими, зро­зумілими й однозначними. Звісно, все починається зі знайомства. Доречно буде розказати дітям про себе, власний професійний досвід, плани на час перебування дітей у таборі. Це допоможе членам гру­пи відчути впевненість і оптимізм.

Після цього дайте можливість дітям розповісти про себе, про власні захоплення, сильні і слабкі сторони. Знайомлячись із членами групи, кожен прагне, щоб його прийняли таким, яким він є, з усі­ма його достоїнствами й недоліка­ми. Окрім того, під час знайомства дитина з'ясовує, чим вона схожа на інших і чим відрізняється, чиї цінності їй близькі й прийнятні, а чиї — ні. Використайте для цього психологічну гру, яка допоможе дітям зблизитися один з одним і відчути себе членом дитячого ко­лективу (хоч і тимчасового).

Можливий такий варіант гри, завдяки якій учасники отримують багату й різнобічну інформацію один про одного.

Давайте знайомитись (10— 15 хвилин)

Мета: краще пізнати один од­ного.

Хід гри: група сідає в коло. Тре­нер називає якусь особистісну властивість (або описує ситуацію) і просить учасників, стосовно яких справедливим є вислів тре­нера, виконати певну дію. Учас­ник встає зі стільця, виконує цю дію і знову сідає на місце. На­приклад: «У кого є брат, повинен клацнути пальцями!» Твердження потрібно добирати з урахуванням віку учасників. Темп гри повинен пришвидшуватися.

Приклади тверджень:
• У кого голубі очі — тричі підморгніть.
• Чий зріст перевищує 1 м 80 см, нехай з усієї сили крикне: «Кінг-Конг».
• Той, хто сьогодні вранці смачно поснідав, нехай погладить себе по животу.
• Хто народився у травні, не­хай візьме за руку одного із членів групи і затанцює з ним.
• Хто любить собак, нехай тричі гавкне.
• Хто любить кішок, нехай скаже: «Няв!»
• Хто любить цукерки, нехай загляне під свій стілець.
• У кого є веснянки, нехай пробіжить по колу.
• Нехай єдина дитина своїх батьків підніметься на стілець.
• Той, хто не хотів їхати до табору, повинен затупотіти нога­ми і голосно крикнути: «Я не до­зволю так чинити зі мною!».
• Хто радий, що потрапив до цієї групи, голосно скаже: «А».
• Хто вважає себе допитливим, нехай підстрибне.
• Той, хто вміє грати на яко­мусь музичному інструменті, не­хай покаже, як це робиться.
• Хто хоч раз пробував кури­ти, нехай голосно крикне: «Кури­ти — здоров'ю шкодити!»
• Ті, в кого є цукерка чи шоко­лад, тричі голосно прицмокніть.

Підведення підсумків:
– Чи знайшли ви тих, хто чи­мось близький вам?
– До якої категорії учасників ви відчуваєте інтерес?

Після знайомства починається реалізація підготовленої програми табору: проведення масових за­ходів, змагань, екскурсій тощо. Однак доречно було б час від часу проводити психологічні ігри, які допомогли б навчити дітей співпрацювати з іншими. Тобто йдеться про формування дитячо­го колективу в тимчасовому дитя­чому об'єднанні. Група може ста­ти колективом за умови наявності таких елементів: довіри, спілкуван­ня, кооперації, готовності взаємо­діяти з іншими, задоволення.

Довіра. Члени групи повинні відчувати довіру до педагога, який має бути прикладом відкритості, готовності прийти на допомогу і приділити увагу кожній дитині. Діти мають відчувати, що педаго­гу цікаво спілкуватися з ними.

Спілкування. Члени дитячого об'єднання повинні вміти легко спілкуватися один з одним, зна­ходити спільну мову для розв'я­зання поставлених перед ними завдань, ділитися досвідом тощо.

Кооперація. Поставте собі за мету створити таку атмосферу, коли кожен має можливість про­явити власну ініціативу, зробити власний внесок у спільну справу, відчути себе повноправним чле­ном колективу. Це допоможе дітям стати впевненішими в собі, підвищить мотивацію особистості до власного розвитку.

Готовність взаємодіяти з інши­ми. Викликайте і підтримуйте ініціативу дітей, бажання реалі­зувати власний потенціал, отри­мати новий досвід у процесі спільної діяльності.

Задоволення. Активізуйте групу, даючи можливість час від часу дія­ти не для досягнення певних цілей, а просто для того, щоб отримати задоволення і мати хо­роший настрій. У вирішенні окреслених вище завдань можуть допомогти такі ігри.

Ми чимось схожі (15 хвилин)

Мета: в ході гри виявити своєрідність кожної дитини, а та­кож спільні риси, які об'єднують її з іншими.

Матеріали: папір і олівець для кожної дитини.

Хід гри: дітям пропонується по­ділитися на четвірки або п'ятірки. Кожна група повинна скласти спи­сок того, що їх об'єднує. Наприк­лад: «У кожного з нас є брат...», «У кожного з нас є скейт...», «Улюб­лений колір кожного з нас — чер­воний...», «Нам усім подобається піца..», «Ми всі любимо кататися на лижах...» тощо. Перемагає та команда, яка знайде і запише най­більшу кількість спільних рис.

Аналіз гри:
– Чи дізнався ти щось цікаве про інших членів команди?
– Чи є щось таке, що об'єднує всіх членів загону?
– Чи є щось таке, що відрізняє тебе від усіх дітей загону
– Як ви працювали у своїй команді?
– Що тобі більше подобаєть­ся: бути схожим на інших чи відрізнятися від інших?
– Якими повинні бути твої друзі — схожими на тебе чи зовсім відрізнятися від тебе?

Ти мені подобаєшся (20— 25 хвилин)

Мета: сприяти розвитку дружніх стосунків між дітьми, формувати навички відкрито ви­являти власні емоції.

Матеріали: клубок кольорових шерстяних ниток.

Хід гри: дітям пропонується сісти в коло. Ведучий пояснює умови гри. Він обмотує один раз руку ниткою і перекочує клубок до будь-кого з дітей. Передаючи клубок, він повинен цій дитині сказати фразу, яка починається словами: «Василю! Ти мені подо­баєшся, бо...» (Наприклад: «Васи­лю! Ти мені подобаєшся, бо ти мені допоміг підготувати кімнату до проведення гри»). Після того, як дитина вислухала слова, звер­нені до неї, вона обмотує один раз свою долоню ниткою і пере­дає клубок далі. Коли клубок буде в руках іншої дитини, той, хто передав його, повинен сказати: «Оксано! Ти мені подобаєшся, бо...». Гра продовжується доти, доки всі діти не отримають клу­бок і не почують про себе слів: «Ти мені подобаєшся, бо...». Кож­на дитина повинна запам'ятати, що їй сказали інші.

Поясніть дітям, що вони мо­жуть говорити про те, чим пораду­вав його товариш (товаришка) по загону, що їм у ньому (ній) подо­бається, за що хотіли б йому (їй) подякувати. Адже в кожному є щось, що варте симпатії і поваги.

Передаючи клубок один одно­му, діти плетуть своєрідне «павутин­ня», яке символізує зв'язок усіх членів групи. Коли клубок виявив­ся у руках останньої дитини, вона починає змотувати його у зворот­ному напрямку. При цьому кожна дитина змотує свою частину нитки на клубок і повторює ті слова, які їй сказав той, хто давав клубок, після чого повертає клубок назад.

Аналіз гри:
— Чи легко тобі говорити приємні слова іншим дітям?
Хтось із членів загону гово­рив тобі щось приємне до цієї гри?
— Чи достатньо дружний наш загін?
— Як ти вважаєш, чому кожна дитина має відчувати повагу до себе з боку інших?
— Що тебе здивувало у цій грі?
— Чи сподобалося тобі чути приємні слова від інших?

Шлях довіри (15—20 хвилин)

Мета: формувати довірливі сто­сунки всередині групи, допитливість дітей, інтерес один до одного.

Матеріали: маленький дзвіно­чок для кожної другої дитини, пов'язка для очей; у кімнаті має бути багато цікавих об'єктів, до яких можна доторкнутися.

Хід гри: дітям пропонується поділитися на пари. Один із двох учасників одягає пов'язку на очі так, щоб нічого не бачити: він ви­конуватиме роль «незрячого». Інший учасник отримує роль «по­водиря», який повинен провести «незрячого» приміщенням так, щоб той почувався спокійно і впев­нено. Час від часу «поводир» зупи­нятиметься, щоб його товариш міг доторкнутися до різних речей: ве­ликих і маленьких, гладеньких і шорстких. При цьому не можна нічого говорити. Через п'ять хвилин дорослий ведучий калатає у дзвіночок і «незрячий» з «поводи­рем» міняються ролями. А ще п'ять хвилин потому дорослий зно­ву дзвонить у дзвіночок і всі діти повертаються на свої місця, після чого обговорюються відчуття, отримані в ході виконання ролей. Аналіз гри:
– Як ти почував себе, будучи «незрячим»?
– Як поводив себе твій «пово­дир»?
– Чи знав ти увесь час, де зна­ходишся?
– Чи знайшов ти щось цікаве, до чого із задоволенням доторк­нувся, понюхав, послухав?
– Як ти почував себе у ролі «поводиря»?
– Чи прагнув ти привести сво­го партнера до тих місць, де йому точно сподобалось би?
– Що ти робив, щоб викликати та укріпити довіру у свого партнера?
– Коли тобі було краще: коли вів сам чи коли вели тебе?

Малюємо разом (10 хвилин)

Мета: формувати уміння дітей працювати в команді.

Матеріали: кожній парі дітей дати аркуш паперу формату АЗ, один фломастер. Для супроводу може використовуватися музика, яка відповідає смаку й уподобан­ням дітей.

Хід гри: дітям пропонується поді­литися на пари і сісти за стіл по­руч. У цій грі партнерам заборо­няється розмовляти. Кожна пара має намалювати на аркуші карти­ну. Діти не можуть домовлятися заздалегідь про те, що малювати­муть. Обидва учасники гри мають тримати один фломастер у руці, не випускаючи його ні на мить, і ма­лювати ним одночасно. Діти мають зрозуміти бажання одне одного без слів. Вони можуть час від часу по­глядати один на одного, щоб зро­зуміти почуття і думки іншого. Час для малювання 3—4 хв.

Як тільки діти починають ма­лювати, вмикається музика, потім музика стихає і діти показують намальовані ними зображення.

Аналіз гри:
– Чи важко було вам малюва­ти не розмовляючи?
– Чи дійшли ви згоди у ході малювання?
– Які відчуття були у вас, коли ви не розуміли бажань іншого?

Ми різні! (45—50 хвилин)

Мета: формувати навички відкритого висловлення власних почуттів, сприйняття різноман­ітних думок і точок зору, тер­пимість щодо поглядів інших людей.

Матеріали: різнокольорові фломастери для кожної дитини, 6 аркушів ватману з відповідними написами на кожному з них: Що я люблю? Що я хочу знати? Чого я хочу навчитися? Чарівні миті... Що мене лякає? Що для мене є найбільш захоплюючим?

Хід гри: дітям пропонується поділитися на групи по шість осіб. Кожна група збирається навколо одного столу і працює над своїм завданням. Кожній групі розда­ються аркуші з написами і про­тягом 5 хв. діти фломастерами за­писують свої думки і відповіді на поставлені запитання. Думки слід викладатися коротко і чітко. Че­рез п'ять хвилин група передає свій аркуш іншій групі (тій, кот­ра справа від них) і бере наступ­ний аркуш у сусідньої групи (тієї, що зліва).

Діти мають можливість прочи­тати те, що написали представни­ки іншої групи, а потім допису­ють те, що вони думають стосов­но написаного. Знову всі пишуть одночасно упродовж 5-ти хвилин.

Процедура продовжується до того часу, поки кожна група не висловить свою точку зору з усіх шести питань. Коли кожна група отримає свій аркуш назад, діти мають зробити короткий аналіз написаного, звернувши увагу на те, чим схожі й відмінні записи різних груп. Далі кожна група ділиться своїми висновками і за­уваженнями.

Аналіз гри:
– Яка тема виявилася для тебе найцікавішою?
– На яку тему відповіді були найбільш різноманітними?
– Як складалися стосунки в групі?
– Чи написав ти щось таке, що має для тебе важливе значен­ня?
– Яка думка сподобалася тобі найбільше?
– Якої думки ти не зрозумів?
– Що тобі більше сподобало­ся: викладати власні думки чи чи­тати думки інших?

На жаль, межі статті не дають змоги розкрити всього багатства й різноманіття ігор, які можна запропонувати для здійснення виховної роботи з дітьми. Ми спробували окреслити лише деякі аспекти педагогічної діяльності, які відповідають вимогам і потре­бам сучасних дітей. Важливо па­м'ятати, що місія педагога поля­гає не тільки в організації та кон­тролюванні дітей, а й у допомозі, формуванні віри дитини у власні сили.

Крокуємо в Європу


13-14 травня 2011 року в Кривому Розі відбувся обласний єврофорум «Дніпропетровщина-Україна-Європейський Союз», в якому взяли участь представники 40-ка євроклубів Дніпропетровської області.

понеділок, 14 березня 2011 р.

Позакласна виховна робота

Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.

пʼятниця, 4 березня 2011 р.

Жінкам України
          Дорогі співвітчизниці!
          Прийміть мої сердечні вітання зі святом 8 Березня, що знаменує собою прихід весни і відродження надій, які вона завжди несе людям.
          Цього дня до вас традиційно звернені вдячні серця і палкі слова - як данина всенародної шани величному й багатогранному подвигу жіноцтва, його неповторній і незамінній ролі на всіх етапах історії, в усіх сферах буття.
          Вінок вашої слави сплітався впродовж століть, кожне покоління долучало до нього свої барви, справи та здобутки, свої взірці служіння Вітчизні. Так було завжди, за всіх часів та обставин, і так триває зараз.
          Нині представниці прекрасної статі впевнено освоюють нові для себе види діяльності, а в деяких посідають і чільне місце. Але попри все те залишається незмінним і нетьмяніючим вище покликання Жінки - бути матір´ю, берегинею родинного вогнища, злагоди у своїй сім´ї, миру у своїй державі та світі. І, за споконвічним земним законом, гідно і щедро повторюватися кращими своїми рисами та якостями у дітях.
          Ваше життя і праця - це дорогоцінний сплав ніжності, тепла, милосердя з професіоналізмом та відповідальністю за сьогодення і прийдешнє. А відтак чисте джерело духовності українського народу, окраса його національного характеру і запорука історичних перспектив.
          Низько схиляю перед вами голову і зичу щастя, здоров´я,  добра, любові та поваги рідних і близьких.
          Нехай широкими будуть ваші життєві шляхи і світлими - обрії ваших доль.
Володимир ЛИТВИН

Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про відзначення 150-річчя від дня смерті та дня перепоховання Тараса Григоровича Шевченка"


Сценарій. Свято 8 березня



четвер, 3 березня 2011 р.

Ветеран Афганістану з Жовтих Вод, заснував організацію, що перевиховує вуличних хуліганів

Відео "Новий канал" програма "Репортер"  http://www.novy.tv/reporter/ukraine/2011/02/22/16/32.html
Вітаємо всіх жінок - працівників освіти!!!
Прийміть щирі і сердечні привітання
зі святом Весни –
Міжнародним жіночим днем 8 Березня!
Нехай кожен день буде сонячним і радісним,
а довкола Вас панують любов і гармонія. 
Бажаємо Вам творчого натхнення,
нових професійних досягнень,
приємних несподіванок
і душевного комфорту.
Будьте завжди усміхнені,
сповнені надій і оптимізму.

пʼятниця, 25 лютого 2011 р.

Святкова афіша

26 лютого 2011р. в Дитячому парку з 12.00 розпочнеться свято «Проводи зими». 
На жовтоводців чекатиме ярмарок, де можна буде придбати млинці, вареники, гарячий чай та кава, а також скуштувати традиційну кашу. 
У програмі: спортивні ігри, катання на санчатах, ковзанах, лижах, концертна програма за участю самодіяльних художніх колективів міста.

пʼятниця, 18 лютого 2011 р.

Інформація про проведення фестивалю самодіяльної творчості працівників освіти м. Жовті Води

Кілька років поспіль за сприяння адміністрації відділу освіти та  Жовтоводської  міської організації Профспілки працівників освіти і науки України в лютому 2011 року відбувся фестиваль самодіяльної творчості працівників освіти м. Жовті Води «Сузір’я освітянських талантів».