Мета: розширити і збагатити знання учнів про природу, показати її значення для людини; розвивати уяву, фантазію та спостережливість, виховувати дбайливе ставлення до природи та всього живого.
Обладнання: декорації лісових дерев та болота, аудіозаписи пташиних го¬лосів та музики, театральні костюми дійових осіб (Білки, їжака, Лісовика, Кікімори, Флори, квітів), м'яч.
Коментар: під час проведення виховного заходу ведуча може використати екологічні творчі ігри (Додаток).
ДІЙОВІ ОСОБИВедуча
Учні-читці (вісім осіб)
Допитлик
Цікавинка
Білка
Їжак
Лісовик
Кікімора
Флора
Гурт лісових квітів
Калина
Шипшина
Ромашка
Конвалія
М'ята
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
Літопис тиші пишуть у траві.
2-й ученьДубовий Нестор дивиться крізь пальці
На білі вальси радісних беріз,
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
Дощу напився і за день підріс.
3-й ученьМалі озерця блискають незлісно,
Колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом —
Він таємницями поділиться з людьми.
Ведуча. Добрий день, друзі. Чи задумувалися ви над тим, як І багато об'єднує в собі одне слово — «природа»? Сонце, земля, вода, повітря, рослини і тварини — усе живе і неживе, нерозривно взаємопов'язане і називається природою. Степи та болота, гори й пустелі, моря й малі джерельця, найменша мурашка і величезний слон, могутній дуб та тонка билинка не можуть існувати од¬не без одного. І щоб упевнитись у цьому, давайте разом відправи¬мось у чарівний ліс і відвідаємо лісових мешканців. Можливо, ця подорож відкриє нам багато нового, корисного й цікавого. Але хто ж стане головними героями нашої подорожі?
Цікавинка. Привіт, друзі!
Ведуча. А ви хто такі?
Допитлик. Ми — юннати, тобі юні натуралісти.
Цікавинка. Звичайно, у нас є імена, але друзі придумали нам жартівливі прізвиська. От я, наприклад, — Цікавинка, а він (вказує на Допитлика) — Допитлик.
Допитлик. Ми зовсім не проти, щоб нас так називали, адже ми дійсно дуже допитливі, цікаві та спостережливі.
Цікавинка. Отже, будьмо знайомі.
Ведуча. Ну що ж, настав час відправлятись у чарівний ліс. (Звертається до Допитлика та Цікавинки.) Я доручаю вам дбати про наших учнів.
Допитлик. А тепер, щоб ми скоріше потрапили до лісу, я скажу чарівні слова:
На травиночки малі
Крапля сонця впала,
Ледь торкнулася землі —
І земля заграла.
Завіса піднімається, звучить аудіозапис пташиного співу.
Цікавинка.От мий опинилися у лісі.
А хто там поспішає нам назустріч?
Білка. Добрий день.
Їжак. Ласкаво просимо до нашої домівки. До речі, ви нас упізнали?
Білка. Якщо ні, то от вам загадки про нас. Червонясту шубку маю, Спритно по гілках стрибаю. Хоч малесенька на зріст, Та пухнастий маю хвіст, Як намисто — оченята. Хто я? Спробуй відгадати.
Учні відповідають: «Білка». ЇжакЇжак. Сплю, мені узимку сниться,
Що достигли вже суниці,
Дикі яблучка, сливки,
І чорниці, і грибки.
Влігся зручно на бочок
В ліжку з листя...
Учні закінчують: «їжачок».Білка. Правильно, друзі. Ми — білка та їжак, лісові мешканці.
Їжак. У нашому лісі всі тварини та рослини живуть у злагоді. А стежить за порядком у ньому дідусь Лісовик.
Білка. Ми навіть віршик про нього придумали. Ось послухайте:
Лісовик по лісі ходить:
Дивиться, чи хто не шкодить,
Як живуть дерева й звірі,
Чи летять птахи у вирій.
Ходить Лісовик, пильнує,
Все він бачить, все він чує.
Їжак. До речі, ось він і сам.
Лісовик. Доброго дня. (Побачивши у залі учнів.) Скільки гостей сьогодні у нашому чарівному лісі.
Цікавинка. Дідусю Лісовик, розкажіть нам будь-ласка, як | живуть у лісі його мешканці. Невже ніхто нікому не заважає?
Лісовик. Навпаки, усі лісові сусіди між собою ладять. Ліс можна порівняти з багатоповерховим будинком. У ґрунті живуть дощові та інші черв'яки і багато інших дрібних організмів. Земля — це своєрідний «підвал» лісової багатоповерхівки. Углиб грунту ростуть корені різноманітних рослин, грибів і лишайників. Усім вам, напевне, відомий і підземний мешканець лісу — кріт. А перший поверх займають комахи та дрібні рослини. Там будують свої хатки мурахи, різні жуки, гусінь, ростуть трави, лісові квіти. З першого погляду може здатися, що це маленьке комашине царство не варте уваги. Але якщо ми пильніше придивимось, то побачимо, що там вирує життя, неспокійне і клопітливе, сповнене див. От, наприклад, ви знаєте, що звичайнісінька мурашка здатна підняти вантаж у 10 разів важчий за неї саму? (Звертається до учнів.) Друзі, а про які ще «комашині рекорди» ви знаєте?
Учні розповідають про життя різних комах
Їжак. «Другий поверх» лісу — царство звірів, воно належить зайцям, ведмедям, їжакам, лисицям, вовкам, оленям, лосям та косулям.
Білка. На «третьому поверсі», тобто на деревах, живемо ми, білки, та гніздяться пташки. Звичайно, чіткого поділу на «поверхи» у лісі немає. Білки та птахи збирають гриби і ягоди на галявинах на деревах, лісова кішка ловить птахів у верховітті — але її домів¬ка надійно схована під коренями дерева. Яких ще лісових звірів ви можете пригадати?
Учні відповідають на запитання. Наперед виходять учні-читці
4-й ученьВ густоліссі коло гатки
Бурундук будує хатку.
Цілий день його сокира
Веселить птахів і звіра,
Цілий день, цілий день
Тільки й чути — «дзень!» та «дзень!»
А малі бурундучата
Із борів несуть до тата
І грибочки, і горіхи...
5-й ученьДе ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
У зеленому ліску
У дуплі, у сосняку,
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки.
А в морози люті, злі,
Ти не мерзнеш у дуплі?
Мене добре зігріва
Моя шубка хутрова,
І тому зимові дні Мені зовсім не страшні.
6-й ученьГляньте, ліс вдалині темніє,
Але я вам сказати мушу,
Він розказувать казку вміє,
Має він поетичну душу.
І живуть в лісі звірі, птахи,
Для людей вони загадкові.
І веселі, й малі комахи
Дуже дивні, а ще казкові.
Лісовик. Усі мешканці лісу потрібні одне одному. Бактерії, лишайники, гриби та деякі види комах, споживаючи залишки загиблих рослин і тварин, перетворюють їх на мінеральні речовини та гумус. Це сприяє доброму розвитку рослин. Соковитою зеленню ласують травоїдні тварини, а нектаром квітів — комахи. Перелітаючи з квітки на квітку і споживаючи нектар, маленька комашка робить дуже корисну справу — розносить пилок і таким чином запилює рослини. Лісові птахи та білки дуже полюбляють ягоди, шишки. Збираючи плоди, вони мимоволі гублять насіння, з якого потім виростають нові кущі та дерева. Хижаки відіграють особливу роль у житті лісу. Зазвичай їхньою здобиччю стають слабкі або хворі тварини. Недарма хижаків називають «санітарами лісу»: вони рятують тваринний світ від епідемії хвороб, регулюють кількість тварин, щоб не порушилася рівновага у природі. Птахи, що їдять деревоїдних комах, рятують дерева від загибелі.
Цікавинка. А дерева і трави — це і є домівка лісових мешканців. Вони і нагодують і захистять.
Допитлик. Отже, дійсно виходить — усі в лісі важливі і кожна істота корисна.
Лісовик. Саме так, друзі.
Їжак. Дуже цікава розповідь, але нам пора поспішати у своїх справах.
Білка. Тож час нам, друзі, попрощатися із вами. їжак та Білка (разом). До побачення!
Допитлик. Щасти вам!
Білка та їжак залишають зал Цікавинка (вказуючи на макет болітця). Ой, погляньте, лісове болотце.
У болотці на узліссі,
На зеленій луці
В'юнкохвості, невеличкі
Пуголовки в'ються.
В'ється жабина малеча,
Зросту набуває,
Більше ростом — меньше хвостик...
Хвостика немає!
Відростають у маляток
Довгі спритні лапки,
Зовсім вже не пуголовки,
А маленькі жабки!
Допитлик. Я зараз вперше задумався, які ж дивовижні створіння — звичайні жаби! Усе дитинство живуть як риб'ячі мальки, а потім раптом виростають у тварин, які зовсім не схожі на риб.
Лісовик. До речі, перетворення, яких зазнають жаби, свідчать про те, що життя на нашій планеті зародилося у воді. Саме з первісного океану виросло дерево життя, яке дало початок світові. Спершу виникли найпростіші рослинні і тваринні організми. Поступово вони ускладнювалися, а частина їх перебралася на суходіл і пристосувалася до його природних умов. Але деякі тварини, як то, наприклад, жаби, тритони, краби, морські котики, вважають своєю домівкою обидві стихії — і суходіл і воду.
Допитлик. Звичайно, наші далекі пращури нічого не знали про цю наукову теорію, проте навіть у їхніх віруваннях вода була божеством, матір'ю усього живого.
Цікавинка. Слов'яни здавна поклонялися річкам, озерам і джерелам. Богиню води звали Даною. Щоб задобрити її і вберегти рідний край від засухи, люди кидали у води річок, озер, джерел та криниці коштовні речі. Вважають, що від цього звичаю і походить слово «данина». А відгомін імені божества води ми чуємо і у назвах деяких сучасних річок: Дунай, Дніпро, Дон.
Допит лик. Дідусю Лісовик, дуже цікаво у вашому лісі. Але я особливо люблю приходити сюди за грибами. Як набереш козубок опеньків, а потім підсмажиш, та зі сметанкою поїсиш... Смакота!
Лісовик. То йдемо, я покажу вам чудову галявину.
Лісовик, Цікавинка та Допитлик ідуть, потім зупиняються Цікавинка. Ой, скільки грибів!
Допитлик. І які великі та яскраві! Сироїжки неначе кольорові блюдечка, а в них роса налита... а он білий гриб (присідає, наче торкається гриба). Яка у нього шляпка м'якенька, наче оксамитова!
До залу вбігає Кікімора, в руках тримає кошик Кікімора. Добрий день, діточки ви мої поганенькі! Хочу вас пригостити лісовими дарами. Покуштуйте, гості дорогі, борщику смачненького із блідої поганки, салатику з мухоморів, киселику із ягід воронячого ока. Не соромтеся, пригощайтеся. Кажуть, гриби такі ж поживні, як і м'ясо.
Цікавинка. Спасибі, бабусю, але чомусь нам здається, що ти нас потруїти хочеш. Я ці грибочки та ягідки знаю, їх їсти не можна.
Лісовик. Добре, Цікавинко, що ти така обізнана. А чи усі мої гості знають, що у лісі можна збирати, а які гриби та ягоди слід обходити?
Кікімора. Це нескладно визначити. Давайте пограємо у «їстівне — неїстівне».
Кікімора та Лісовик проводять гру. «їстівне — неїстівне»
До гри запрошують усіх бажаючих. До залу вносять м'яч. Усі гравці стають у коло. Кікімора бере м'яч і кидає будь-якому гравцеві, називаючи їстівний гриб (ягоду) або отруйний. Якщо це їстівний плід, гравець ловить м'яч і каже «їстівне», якщо отруйний — «Неїстівне». Відповівши, учасник гри повертає м'ячКікіморі. Гравець, що помилився, вибуває з гри. Тривалість гри визначають організатори заходу. Перемагають ті гравці, що протримались найдовше. Особлива умова гри: відповідати потрібно швидко, не замислюючись.
Кікімора. Це ж треба, які розумники знайшлися. Гидко дивитись! Піду краще далі, може десь неуків зустріну!
Допитлик. Цікаво, а якщо болото висушити? Все одно тут комарі кусючі та оця бабця вредна живуть. А жаби і до річки перебратися можуть.
Цікавинка. Та ти що?! Куди Кікіморі звідти йти?.. Вона ж тут живе! І теж, напевне, потрібна природі. Якось мені розповідали, що в одній далекій країні висушили болота. Комарі там були дуже кусючі... То в найближчих річках спочатку риби поменшало, а потім водяні птахи розлетілися.
Допитлик. А до чого тут риба?
Цікавинка. Риба харчується личинками комарів, що мешкають під водою, жаби ловлять комарів, коли вони виростуть, а птахи ловлять рибу і жаб! Тож зникло болото — зникли комарі, а за ними — риба, жаби та птахи. Зрозумів?
Лісовик. Молодець! Я ж вам казав, що в природі усе пов'язано між собою. Навіть якщо на перший погляд це непомітно. Але ж ми ще про гриби не досказали. Кікімора пропонувала скуштувати отруйних, але ми її вчасно викрили. А загалом у лісі багато смачних ласощів. І люблять їх не лише люди. Багато лісових звірів полюбляють гриби, а серед птахів — глухарі. Коли краще ходити по гриби, знаєте?
Допитлик. Знаємо. На світанку. Лісовик. А які гриби швидше всіх ростуть?
Цікавинка. Здається, дощовики. Вони схожі на біленькі кульки. Я їх у парку біля мого дому бачила. Звечора дощик, а рано-вранці вони вже на усіх галявинках. Бувають маленькі, а бувають великі. Я одного разу знайшла такий великий, неначе м'ячик (показує).
Лісовик. Таке диво зветься дощовик гігантський, цей гриб інколи виростає до двох і більше кілограмів. Збираючи гриби, слід пам'ятати: вони здатні вбирати шкідливі речовини з ґрунту та повітря. Тому не можна збирати їх уздовж автомобільних шляхів або поблизу заводів, та й у міських парках краще не збирати.
Цікавинка. А от я люблю приходити у ліс, тому що в ньому багато квітів. (Звертається до Лісовика.) Дідусю, чи немає у твоєму господарстві якої-небудь чарівної галявинки?
Лісовик. Звичайно, є. І там на нас чекає цікава зустріч.
Лісовик, Цікавинка та Допитлик ідуть, потім зупиняються Цікавинка. А де ж квіти? Мабуть, поховалися?
Звучить лагідна музика. До залу вбігає гурт квітів, виконує танець. Коли танець закінчується, до залу входить Флора.Флора. Вітаємо усіх на моїй галявині.
Цікавинка. Яка краса! Скільки квітів. Не дивно, що люди захоплюються лісом.
Флора. Не лише за красу та смачні дари люблять ліс. Він ще і лікар. А я, Флора, вирощую чудодійні ліки. Навіть сучасна медицина не здатна перевершити. А лікую я травами. У давнину люди вважали рослини своїми родичами, родоначальниками та покровителями роду. У слов'ян священними були дуб, береза, липа, верба. Знахарі травознавці використовували понад 250 лікарських рослин. Деревієм лікували рани, валеріаною, пустирником та конвалією — серце, чебрецем — легені. Речовини, що містяться у лікарських травах, використовує і сучасна медицина. От наскільки мудра матінка-Природа. А ось мої помічники — лікарські рослини. Спробуйте відгадати, як їх звуть.
Учні відповідають: «Калина».РомашкаЯ — квітка гарненька,
На сонечко схожа,
Пелюсточки білі,
Серединка жовтенька.
Моїм відваром слід полоскати запалене горло. А ще він добре знімає запалення шкіри. Хто я?
Учні відповідають: «Ромашка»КонваліяІз зеленої сорочки,
Що зіткав весною май,
Білі дивляться дзвіночки,
Як зовуть мене, вгадай?
Я дуже запашна травнева квітка. Мій екстракт корисний від захворювань серця. Хто я?
Учні відповідають: «Конвалія»Шипшина. А мене називають дикою трояндою. Я дійсно їй родичка. Мій кущ у травні розквітає рожевими запашними квіточками, які згодом перетворюються на тверді червоні ягідки. З них роблять надзвичайно корисний, багатий на вітамін С чай, що зміцнює імунітет людини та надає їй сил.
Учні відповідають: «Шипшина»М'ята. А я — травичка, що має приємний, ніжний запах. Мене називають «холодком». Листочки мої дрібненькі, на верхівці фіолетові квіти. Використовують мене при серцевих та шлункових хворобах. Мій чай заспокоює і тонізує організм. Хто я?
Учні відповідають: «М'ята».ФлораХворий Петрик, кашель в Олі
Не змовкає ні на мить.
Лікар дітям «Панадолу»
В ложку пробує налить.
Проте краще — хай їм мама
Зробить ось такий відвар:
Із багульника, й фіалки, Й мати-й-мачухи напар. (Звертається до учнів.) Друзі, а які ще лікарські рослини ви знаєте, і чим вони корисні?
Учні розповідають про лікарські рослини. Звучить весела музика. До залу входять усі учасники заходу.Лісовик. А чи відомо вам, друзі, що таке Червона книга?
Допитлик. Так. Червона книга — державний документ, до якого записують назви рідкісних тварин та рослин. Це своєрідний реєстр живих істот, яким загрожує загибель через недбале або навіть злочинне, жорстоке ставлення до них людини. Щоб зберегти тварин та рослини, які потрапили до Червоної книги, учені розробляють спеціальні програми їх рятування і відновлення кількості.
Наперед виходить учень-читець. 7-й ученьВ Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти —
Конвалія й фіалки ніжні
І вісник березня — підсніжник?
Невже ми більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче,
Троянда степу, квітка мрій,
Жар-цвітом землю не зігріє?
Лісовик. Червона книга України вперше видана 1976 року. Серед багатьох рослин у ній є проліски, усі види підсніжників, сон-трава. Тобто ті квіти, якими ми звикли вітати дівчаток, мам та бабусь зі святом весни. Лише уявіть собі: кожна квіткарка у передсвяткові дні продає щонайменше 30—40 букетиків. А скільки таких квіткарок виходить на вулиці наших міст? У місцях зростання підсніжників безжально скошують цілі галявини, а потім вибирають з викошеного ті квіти, що можна використати для букетиків. Інколи першоцвіти виривають із корінням, а це значить, що наступної весни у цьому місці більше не розквітне квіточка.
Цікавинка. Краще подаруйте мамі квіти у вазонах, адже вони також радують очі. А я мамі подарую яскраву кімнатку квітку, яка буде нагадувати про свято дуже довго!
Ведуча. Давайте навчимось жити у злагоді з навколишнім світом, щоб зрозуміти що усі ми, мешканці планети,— брати й сестри і дуже потрібні одне одному. Пам'ятаймо, що людина — частина природи.
Наперед виходить учень-читець. 8-й ученьОн повзе мурашка,
Ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.
В зелені діброва,
В китицях ліщина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна.
Журавлі над лугом
Крилять рівним клином
Будь природі другом,
Будь природі сином!
Усі учасники заходу дякують за увагу. Виховний захід закінчується.
Обладнання: декорації лісових дерев та болота, аудіозаписи пташиних го¬лосів та музики, театральні костюми дійових осіб (Білки, їжака, Лісовика, Кікімори, Флори, квітів), м'яч.
Коментар: під час проведення виховного заходу ведуча може використати екологічні творчі ігри (Додаток).
ДІЙОВІ ОСОБИВедуча
Учні-читці (вісім осіб)
Допитлик
Цікавинка
Білка
Їжак
Лісовик
Кікімора
Флора
Гурт лісових квітів
Калина
Шипшина
Ромашка
Конвалія
М'ята
Виховний захід відбувається в актовому залі школи. Та частина приміщення, де відбуватиметься дійство, прикрашена штучними зеленню та квітами, картонними декораціями лісових дерев. З одного боку, під деревами на підлозі влаштовано декорацію маленького болотця, по краях якого квітне латаття. Декорації закриті завісою! Звучить лагідна музика. До залу входять ведуча та учні-читці. Наперед виходять учні-читці
1 -й ученьЦей ліс живий. У нього добрі очі, Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
Літопис тиші пишуть у траві.
2-й ученьДубовий Нестор дивиться крізь пальці
На білі вальси радісних беріз,
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
Дощу напився і за день підріс.
3-й ученьМалі озерця блискають незлісно,
Колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом —
Він таємницями поділиться з людьми.
Ведуча. Добрий день, друзі. Чи задумувалися ви над тим, як І багато об'єднує в собі одне слово — «природа»? Сонце, земля, вода, повітря, рослини і тварини — усе живе і неживе, нерозривно взаємопов'язане і називається природою. Степи та болота, гори й пустелі, моря й малі джерельця, найменша мурашка і величезний слон, могутній дуб та тонка билинка не можуть існувати од¬не без одного. І щоб упевнитись у цьому, давайте разом відправи¬мось у чарівний ліс і відвідаємо лісових мешканців. Можливо, ця подорож відкриє нам багато нового, корисного й цікавого. Але хто ж стане головними героями нашої подорожі?
До залу вбігають Допитлик та Цікавинка
Допитлик. Ми залюбки очолимо вашу експедицію!Цікавинка. Привіт, друзі!
Ведуча. А ви хто такі?
Допитлик. Ми — юннати, тобі юні натуралісти.
Цікавинка. Звичайно, у нас є імена, але друзі придумали нам жартівливі прізвиська. От я, наприклад, — Цікавинка, а він (вказує на Допитлика) — Допитлик.
Допитлик. Ми зовсім не проти, щоб нас так називали, адже ми дійсно дуже допитливі, цікаві та спостережливі.
Цікавинка. Отже, будьмо знайомі.
Ведуча. Ну що ж, настав час відправлятись у чарівний ліс. (Звертається до Допитлика та Цікавинки.) Я доручаю вам дбати про наших учнів.
Звучить музика, ведуча залишає зал
Допитлик. А тепер, щоб ми скоріше потрапили до лісу, я скажу чарівні слова:
На травиночки малі
Крапля сонця впала,
Ледь торкнулася землі —
І земля заграла.
Завіса піднімається, звучить аудіозапис пташиного співу.
Цікавинка.От мий опинилися у лісі.
А хто там поспішає нам назустріч?
До залу входять Білка та їжак
Білка. Добрий день.
Їжак. Ласкаво просимо до нашої домівки. До речі, ви нас упізнали?
Білка. Якщо ні, то от вам загадки про нас. Червонясту шубку маю, Спритно по гілках стрибаю. Хоч малесенька на зріст, Та пухнастий маю хвіст, Як намисто — оченята. Хто я? Спробуй відгадати.
Учні відповідають: «Білка». ЇжакЇжак. Сплю, мені узимку сниться,
Що достигли вже суниці,
Дикі яблучка, сливки,
І чорниці, і грибки.
Влігся зручно на бочок
В ліжку з листя...
Учні закінчують: «їжачок».Білка. Правильно, друзі. Ми — білка та їжак, лісові мешканці.
Їжак. У нашому лісі всі тварини та рослини живуть у злагоді. А стежить за порядком у ньому дідусь Лісовик.
Білка. Ми навіть віршик про нього придумали. Ось послухайте:
Лісовик по лісі ходить:
Дивиться, чи хто не шкодить,
Як живуть дерева й звірі,
Чи летять птахи у вирій.
Ходить Лісовик, пильнує,
Все він бачить, все він чує.
Їжак. До речі, ось він і сам.
До залу входить Лісовик
Лісовик. Доброго дня. (Побачивши у залі учнів.) Скільки гостей сьогодні у нашому чарівному лісі.
Цікавинка. Дідусю Лісовик, розкажіть нам будь-ласка, як | живуть у лісі його мешканці. Невже ніхто нікому не заважає?
Лісовик. Навпаки, усі лісові сусіди між собою ладять. Ліс можна порівняти з багатоповерховим будинком. У ґрунті живуть дощові та інші черв'яки і багато інших дрібних організмів. Земля — це своєрідний «підвал» лісової багатоповерхівки. Углиб грунту ростуть корені різноманітних рослин, грибів і лишайників. Усім вам, напевне, відомий і підземний мешканець лісу — кріт. А перший поверх займають комахи та дрібні рослини. Там будують свої хатки мурахи, різні жуки, гусінь, ростуть трави, лісові квіти. З першого погляду може здатися, що це маленьке комашине царство не варте уваги. Але якщо ми пильніше придивимось, то побачимо, що там вирує життя, неспокійне і клопітливе, сповнене див. От, наприклад, ви знаєте, що звичайнісінька мурашка здатна підняти вантаж у 10 разів важчий за неї саму? (Звертається до учнів.) Друзі, а про які ще «комашині рекорди» ви знаєте?
Учні розповідають про життя різних комах
Їжак. «Другий поверх» лісу — царство звірів, воно належить зайцям, ведмедям, їжакам, лисицям, вовкам, оленям, лосям та косулям.
Білка. На «третьому поверсі», тобто на деревах, живемо ми, білки, та гніздяться пташки. Звичайно, чіткого поділу на «поверхи» у лісі немає. Білки та птахи збирають гриби і ягоди на галявинах на деревах, лісова кішка ловить птахів у верховітті — але її домів¬ка надійно схована під коренями дерева. Яких ще лісових звірів ви можете пригадати?
Учні відповідають на запитання. Наперед виходять учні-читці
4-й ученьВ густоліссі коло гатки
Бурундук будує хатку.
Цілий день його сокира
Веселить птахів і звіра,
Цілий день, цілий день
Тільки й чути — «дзень!» та «дзень!»
А малі бурундучата
Із борів несуть до тата
І грибочки, і горіхи...
5-й ученьДе ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
У зеленому ліску
У дуплі, у сосняку,
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки.
А в морози люті, злі,
Ти не мерзнеш у дуплі?
Мене добре зігріва
Моя шубка хутрова,
І тому зимові дні Мені зовсім не страшні.
6-й ученьГляньте, ліс вдалині темніє,
Але я вам сказати мушу,
Він розказувать казку вміє,
Має він поетичну душу.
І живуть в лісі звірі, птахи,
Для людей вони загадкові.
І веселі, й малі комахи
Дуже дивні, а ще казкові.
Лісовик. Усі мешканці лісу потрібні одне одному. Бактерії, лишайники, гриби та деякі види комах, споживаючи залишки загиблих рослин і тварин, перетворюють їх на мінеральні речовини та гумус. Це сприяє доброму розвитку рослин. Соковитою зеленню ласують травоїдні тварини, а нектаром квітів — комахи. Перелітаючи з квітки на квітку і споживаючи нектар, маленька комашка робить дуже корисну справу — розносить пилок і таким чином запилює рослини. Лісові птахи та білки дуже полюбляють ягоди, шишки. Збираючи плоди, вони мимоволі гублять насіння, з якого потім виростають нові кущі та дерева. Хижаки відіграють особливу роль у житті лісу. Зазвичай їхньою здобиччю стають слабкі або хворі тварини. Недарма хижаків називають «санітарами лісу»: вони рятують тваринний світ від епідемії хвороб, регулюють кількість тварин, щоб не порушилася рівновага у природі. Птахи, що їдять деревоїдних комах, рятують дерева від загибелі.
Цікавинка. А дерева і трави — це і є домівка лісових мешканців. Вони і нагодують і захистять.
Допитлик. Отже, дійсно виходить — усі в лісі важливі і кожна істота корисна.
Лісовик. Саме так, друзі.
Їжак. Дуже цікава розповідь, але нам пора поспішати у своїх справах.
Білка. Тож час нам, друзі, попрощатися із вами. їжак та Білка (разом). До побачення!
Допитлик. Щасти вам!
Білка та їжак залишають зал
У болотці на узліссі,
На зеленій луці
В'юнкохвості, невеличкі
Пуголовки в'ються.
В'ється жабина малеча,
Зросту набуває,
Більше ростом — меньше хвостик...
Хвостика немає!
Відростають у маляток
Довгі спритні лапки,
Зовсім вже не пуголовки,
А маленькі жабки!
Допитлик. Я зараз вперше задумався, які ж дивовижні створіння — звичайні жаби! Усе дитинство живуть як риб'ячі мальки, а потім раптом виростають у тварин, які зовсім не схожі на риб.
Лісовик. До речі, перетворення, яких зазнають жаби, свідчать про те, що життя на нашій планеті зародилося у воді. Саме з первісного океану виросло дерево життя, яке дало початок світові. Спершу виникли найпростіші рослинні і тваринні організми. Поступово вони ускладнювалися, а частина їх перебралася на суходіл і пристосувалася до його природних умов. Але деякі тварини, як то, наприклад, жаби, тритони, краби, морські котики, вважають своєю домівкою обидві стихії — і суходіл і воду.
Допитлик. Звичайно, наші далекі пращури нічого не знали про цю наукову теорію, проте навіть у їхніх віруваннях вода була божеством, матір'ю усього живого.
Цікавинка. Слов'яни здавна поклонялися річкам, озерам і джерелам. Богиню води звали Даною. Щоб задобрити її і вберегти рідний край від засухи, люди кидали у води річок, озер, джерел та криниці коштовні речі. Вважають, що від цього звичаю і походить слово «данина». А відгомін імені божества води ми чуємо і у назвах деяких сучасних річок: Дунай, Дніпро, Дон.
Допит лик. Дідусю Лісовик, дуже цікаво у вашому лісі. Але я особливо люблю приходити сюди за грибами. Як набереш козубок опеньків, а потім підсмажиш, та зі сметанкою поїсиш... Смакота!
Лісовик. То йдемо, я покажу вам чудову галявину.
Лісовик, Цікавинка та Допитлик ідуть, потім зупиняються
Допитлик. І які великі та яскраві! Сироїжки неначе кольорові блюдечка, а в них роса налита... а он білий гриб (присідає, наче торкається гриба). Яка у нього шляпка м'якенька, наче оксамитова!
До залу вбігає Кікімора, в руках тримає кошик
Цікавинка. Спасибі, бабусю, але чомусь нам здається, що ти нас потруїти хочеш. Я ці грибочки та ягідки знаю, їх їсти не можна.
Лісовик. Добре, Цікавинко, що ти така обізнана. А чи усі мої гості знають, що у лісі можна збирати, а які гриби та ягоди слід обходити?
Кікімора. Це нескладно визначити. Давайте пограємо у «їстівне — неїстівне».
Кікімора та Лісовик проводять гру. «їстівне — неїстівне»
До гри запрошують усіх бажаючих. До залу вносять м'яч. Усі гравці стають у коло. Кікімора бере м'яч і кидає будь-якому гравцеві, називаючи їстівний гриб (ягоду) або отруйний. Якщо це їстівний плід, гравець ловить м'яч і каже «їстівне», якщо отруйний — «Неїстівне». Відповівши, учасник гри повертає м'яч
Кікімора. Це ж треба, які розумники знайшлися. Гидко дивитись! Піду краще далі, може десь неуків зустріну!
Допитлик. Цікаво, а якщо болото висушити? Все одно тут комарі кусючі та оця бабця вредна живуть. А жаби і до річки перебратися можуть.
Цікавинка. Та ти що?! Куди Кікіморі звідти йти?.. Вона ж тут живе! І теж, напевне, потрібна природі. Якось мені розповідали, що в одній далекій країні висушили болота. Комарі там були дуже кусючі... То в найближчих річках спочатку риби поменшало, а потім водяні птахи розлетілися.
Допитлик. А до чого тут риба?
Цікавинка. Риба харчується личинками комарів, що мешкають під водою, жаби ловлять комарів, коли вони виростуть, а птахи ловлять рибу і жаб! Тож зникло болото — зникли комарі, а за ними — риба, жаби та птахи. Зрозумів?
Лісовик. Молодець! Я ж вам казав, що в природі усе пов'язано між собою. Навіть якщо на перший погляд це непомітно. Але ж ми ще про гриби не досказали. Кікімора пропонувала скуштувати отруйних, але ми її вчасно викрили. А загалом у лісі багато смачних ласощів. І люблять їх не лише люди. Багато лісових звірів полюбляють гриби, а серед птахів — глухарі. Коли краще ходити по гриби, знаєте?
Допитлик. Знаємо. На світанку. Лісовик. А які гриби швидше всіх ростуть?
Цікавинка. Здається, дощовики. Вони схожі на біленькі кульки. Я їх у парку біля мого дому бачила. Звечора дощик, а рано-вранці вони вже на усіх галявинках. Бувають маленькі, а бувають великі. Я одного разу знайшла такий великий, неначе м'ячик (показує).
Лісовик. Таке диво зветься дощовик гігантський, цей гриб інколи виростає до двох і більше кілограмів. Збираючи гриби, слід пам'ятати: вони здатні вбирати шкідливі речовини з ґрунту та повітря. Тому не можна збирати їх уздовж автомобільних шляхів або поблизу заводів, та й у міських парках краще не збирати.
Цікавинка. А от я люблю приходити у ліс, тому що в ньому багато квітів. (Звертається до Лісовика.) Дідусю, чи немає у твоєму господарстві якої-небудь чарівної галявинки?
Лісовик. Звичайно, є. І там на нас чекає цікава зустріч.
Лісовик, Цікавинка та Допитлик ідуть, потім зупиняються
Звучить лагідна музика. До залу вбігає гурт квітів, виконує танець. Коли танець закінчується, до залу входить Флора.
Цікавинка. Яка краса! Скільки квітів. Не дивно, що люди захоплюються лісом.
Флора. Не лише за красу та смачні дари люблять ліс. Він ще і лікар. А я, Флора, вирощую чудодійні ліки. Навіть сучасна медицина не здатна перевершити. А лікую я травами. У давнину люди вважали рослини своїми родичами, родоначальниками та покровителями роду. У слов'ян священними були дуб, береза, липа, верба. Знахарі травознавці використовували понад 250 лікарських рослин. Деревієм лікували рани, валеріаною, пустирником та конвалією — серце, чебрецем — легені. Речовини, що містяться у лікарських травах, використовує і сучасна медицина. От наскільки мудра матінка-Природа. А ось мої помічники — лікарські рослини. Спробуйте відгадати, як їх звуть.
До залу входять Калина, Ромашка, Конвалія, Шипшина та М'ята.
Калина. В Україні мене вважали символом дівочості. Навесні мій кущ квітне білим цвітом, а восени вкривається червоними, як корали, ягідками. їх слід вживати з медом, коли заболить горло або підніметься температура. Хто я? Учні відповідають: «Калина».РомашкаЯ — квітка гарненька,
На сонечко схожа,
Пелюсточки білі,
Серединка жовтенька.
Моїм відваром слід полоскати запалене горло. А ще він добре знімає запалення шкіри. Хто я?
Учні відповідають: «Ромашка»КонваліяІз зеленої сорочки,
Що зіткав весною май,
Білі дивляться дзвіночки,
Як зовуть мене, вгадай?
Я дуже запашна травнева квітка. Мій екстракт корисний від захворювань серця. Хто я?
Учні відповідають: «Конвалія»Шипшина. А мене називають дикою трояндою. Я дійсно їй родичка. Мій кущ у травні розквітає рожевими запашними квіточками, які згодом перетворюються на тверді червоні ягідки. З них роблять надзвичайно корисний, багатий на вітамін С чай, що зміцнює імунітет людини та надає їй сил.
Учні відповідають: «Шипшина»М'ята. А я — травичка, що має приємний, ніжний запах. Мене називають «холодком». Листочки мої дрібненькі, на верхівці фіолетові квіти. Використовують мене при серцевих та шлункових хворобах. Мій чай заспокоює і тонізує організм. Хто я?
Учні відповідають: «М'ята».ФлораХворий Петрик, кашель в Олі
Не змовкає ні на мить.
Лікар дітям «Панадолу»
В ложку пробує налить.
Проте краще — хай їм мама
Зробить ось такий відвар:
Із багульника, й фіалки, Й мати-й-мачухи напар. (Звертається до учнів.) Друзі, а які ще лікарські рослини ви знаєте, і чим вони корисні?
Учні розповідають про лікарські рослини. Звучить весела музика. До залу входять усі учасники заходу.
Допитлик. Так. Червона книга — державний документ, до якого записують назви рідкісних тварин та рослин. Це своєрідний реєстр живих істот, яким загрожує загибель через недбале або навіть злочинне, жорстоке ставлення до них людини. Щоб зберегти тварин та рослини, які потрапили до Червоної книги, учені розробляють спеціальні програми їх рятування і відновлення кількості.
Наперед виходить учень-читець.
Світ неповторний та чудесний,
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти —
Конвалія й фіалки ніжні
І вісник березня — підсніжник?
Невже ми більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче,
Троянда степу, квітка мрій,
Жар-цвітом землю не зігріє?
Лісовик. Червона книга України вперше видана 1976 року. Серед багатьох рослин у ній є проліски, усі види підсніжників, сон-трава. Тобто ті квіти, якими ми звикли вітати дівчаток, мам та бабусь зі святом весни. Лише уявіть собі: кожна квіткарка у передсвяткові дні продає щонайменше 30—40 букетиків. А скільки таких квіткарок виходить на вулиці наших міст? У місцях зростання підсніжників безжально скошують цілі галявини, а потім вибирають з викошеного ті квіти, що можна використати для букетиків. Інколи першоцвіти виривають із корінням, а це значить, що наступної весни у цьому місці більше не розквітне квіточка.
Цікавинка. Краще подаруйте мамі квіти у вазонах, адже вони також радують очі. А я мамі подарую яскраву кімнатку квітку, яка буде нагадувати про свято дуже довго!
Ведуча. Давайте навчимось жити у злагоді з навколишнім світом, щоб зрозуміти що усі ми, мешканці планети,— брати й сестри і дуже потрібні одне одному. Пам'ятаймо, що людина — частина природи.
Наперед виходить учень-читець.
Ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.
В зелені діброва,
В китицях ліщина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна.
Журавлі над лугом
Крилять рівним клином
Будь природі другом,
Будь природі сином!
Усі учасники заходу дякують за увагу. Виховний захід закінчується.
Немає коментарів:
Дописати коментар